21 листопада Україну спіткав шок: роки розмов про євроінтеграцію, сподівань активно частини суспільства на те, що Україна стане рівноправним учасником європейського життя з усіма його атрибутами, були перекреслені одним рішенням правлячої верхівки. Вдень уряд Азарова оголосив про призупинення підготовки до підписання Угоди про асоціацію з ЄС, а вже ввечері на заклик тоді ще журналіста Мустафи Наєма у Facebook на столичному Майдані зібрались сотні киян – переважно молодь.
«Прийде той, хто хоче…»
У Вінниці молодь теж 21 листопада прийшла на Театральну площу, яка після трагічних подій лютого 2014-го стане Майданом Небесної Сотні. Активні вінничани, переважно громадські активісти, журналісти та студенти відгукнулись на заклик у соцмережі Віктора Бронюка: «То як Земляки, в 22:30 на "Парижі"?».
На наступну зустріч на Майдані той же Віктор Бронюк запросив вінничан і на 22 листопада.
«Я і вчора там був. Нікого не силую приходити, це справа кожного. Прийде той, хто хоче, хто вважає це за потрібне», – сказав музикант.
Гарбуз для влади
Площа Театральна ставала місцем зустрічі активних вінничан щовечора. А вже у неділю, 24 листопада тут зібралось близько тисячі прихильників європейського курсу України. Переважно молодь вийшла на Майдан з гаслами «Вінниця – це Європа», українськими та європейськими прапорами. А журналіст Роман Ковальський на площу приніс… гарбуза.
– Останні місяці нам обіцяли, що підпишуть угоду, в результаті запропонували українцям «гарбуза». Тому ми хочемо повернути його назад. Ми зібрались тут без політики, зібрались вільні люди вільної країни, прийшли за себе, за своїх дітей, своїх батьків, свою країну, свою Вінницю, – сказав Роман Ковальський.
Того дня на площі поставили намет, де всі охочі могли поставити свій підпис під вимогою до керівництва країни продовжити курс на євроінтеграцію.
«Не хочемо бути масовкою для звітних фото політиків»
У понеділок, 25 листопада, один із організаторів вінницького Євромадайдану Віктор Бронюк, подякував мешканцям міста й області на своїй сторінці у Facebook за активну підтримку під час акції у неділю.
«Ви мене запитуєте, що робити далі? Чи потрібно збиратися кожного дня? Це ваша громадянська позиція. Ваше особисте рішення. Моя думка з цього приводу така: збиратися звичайно потрібно, але я не хочу щоб наша із вами громадянська свідомість була використана місцевими політиками для демонстрації своєї діяльності перед столичними партійними вождями. Вони вже неодноразово демонстрували свою нездатність до реальних справ. Це все розпочиналось не як політична акція, а бажання громадян Вінниці жити за європейськими нормами.
Сьогодні нам телефонували голови обласних політосередків зі звинуваченнями що ми розігнали Вінницький Євромайдан.
Шановні партійні діячі!
Ми нікого не зганяли на "Париж" – і я, і мої товариші, які виступили ініціаторами зібрання, прийшли так само як і всі, аби виказати свою громадянську позицію!
Якщо буде потрібно, я буду ночувати на майдані, тільки не під вашими партійними знаменами. Дякую за розуміння!».
Позицію Віктора Бронюка підтримує іще один із організаторів акції – громадський діяч Сергій Борзов: «Сегодня вечером на Театральную не пойду… Приехали политики с Киева. Я не хочу быть массовкой для отчетных фотографий», – написав він у соцмережі
«Хто не скаче – той москаль»
Такої ж думки була переважна більшість вінницьких студентів, які 27 листопада приєдналися до загальноукранського страйку.
Ми ходили сюди кожного дня, щоразу виходили на сцену, висловлювались самі, говорили прості люди, не політики. Ми не хочемо стояти під партійними прапорами і слухати політичну агітацію, – сказала студентка ВНТУ Ольга. Вона ж і стала одним з організаторів студентського спротиву у своєму вузі.
Одночасно біля технічного і педагогічного університетів зібралися найактивніші прихильники європейського курсу України, та закликали своїх друзів йти на Театральну площу. Разом на Майдані зібралося більше півтисячі студентів з різних вузів. Щоправда, з деяких були одиниці. Студенти розповідали про залякування в деяких вишах. Ті ж, хто думки керівництва вузів не запитував, на вулиці виходили з оптимістичним настроєм: раз по раз лунав вони виконували національний гімн, а зігріваючий «флешмоб» «Хто не скаче – той москаль» став хітом саме під час студентського страйку.
«Вінниця – за Європу!»
28 листопада, перед самітом у Вільнюсі, що мав стати історичним, на сесію зібрались депутати Вінницько місько ради. Вони ухвалили рішення про однозначну підтримку європейського курсу України і надіслали телеграмами відповідну заяву тоді ще Президенту Януковичу, Президенту Європейської комісії Жозе Мануелю Баррозу та Президенту Ради Євросоюзу Герману Ван Ромпею. «…Ми вболіваємо за європейське майбутнє нашої держави і готові взяти на себе відповідальність за максимально ефективне впровадження вимог Угоди про Асоціацію у тій частині, яка відноситься до компетентності органів місцевого самоврядування, утвердження європейських підходів та цінностей у нашому місті…вінничани, як і мільйони наших співвітчизників, гаряче прагнуть бачити Україну членом європейської спільноти, і наша мрія – жити, працювати, народжувати і виховувати дітей у вільній, демократичній і європейській Україні! Ми рішуче заявляємо: Вінниця – ЗА Європу!» – йшлося у зверненні.
На тій же сесії Вінницька міськрада перейменувала сквер по вулиці Грушевського на Європейську площу. А біля будівлі мерії, на Майдані Незалежності, підняли прапори Європейського Союзу.
«Влада стала злочинцями…»
Навіть мало хто з противників тодішнього режиму міг передбачити, з якою жорстокістю влада розжене мирне зібрання студентів на столичному Майдані у ніч на 30 листопада… Кийки «беркутівців» не ділили молодь на хлопців і дівчат, молодших і старших.
Рішуче на події в Києві відреагувала міжнародна спільнота. Українських послів викликали до себе керівники чи не всіх європейських країн і вручили м ноти протесту.
Застосування сили на Євромайдані у Києві засудив тодішній міський голова Вінниці Володимир Гройсман.
– Мене глибоко вразило те, що відбулось сьогодні вночі на Майдані Незалежності. Я засуджую застосування сили проти тих, хто мирно висловлював свою позицію. Винні у цьому мають бути покарані. Зі свого боку я хочу запевнити, що зроблю все від мене належне, щоб нічого подібного ніколи не відбулось у Вінниці, – сказав Володимир Гройсман.
А нинішній народний депутат від Вінниччини Олександр Домбровський на своїй сторінці у соцмережі написав: «Все стало на свої місця. Представники влади за одну ніч зняли європейські маски і стали просто злочинцями. Для них слова 
СТРАХ, РАБ, ЛОХ були і залишаються філософією життя. МИ, УКРАІНЦІ, зі стану населення, знову стаємо НАРОДОМ! Для нас СВОБОДА, УКРАІНА, МАЙБУТНЄ стає змістом нашого вибору і нашого життя. І, в першу чергу, – вибором нашої молоді. Головне – вистояти, не допустити більше крові і не розколоти Україну. ВСІ НА МАЙДАН!!!».
«Усі вінницькі площі належать людям»
Після владного свавілля у столиці хвиля невдоволення стрімкими темпами поширилась Україною. 1 грудня, вінничани вийшли на Європейську площу. Учасники мітингу вже не тільки заявляли про підтримку європейського курсу країни, а й обурювались розправою з мирними мітингувальниками у Києві.
Кожний висловлював свої думки – мікрофон був відкритим. Депутати міськради облаштували на площі намет для обігріву людей. До вінничан приєднався мер Вінниці Володимир Гройсман. Він заявив, що у Вінниці міліція ніколи не підніме кийки на людей. Запевнив також, що Вінниця не змінює свого європейського напрямку, який визначено Стратегією розвитку міста до 2020 року.
Міський голова підкреслив, що всі вінницькі площі належать жителям міста, і тому кожний може виходити туди, куди вважає за потрібне. А у Вінниці, дійсно, організувалися два «майдани»: на Театральну площу вийшли представники політсил, на Європейську – вінничани, які не хотіли ставати під партійні прапори.
Тим не менш, на початку грудня протести стають не просто «Євромайданом», а Майданом Гідності і Свободи.
