9-10 листопада у Вінниці відбулася перша всеукраїнська науково – практична конференція для міських голів малих міст України: «Місто як діалог. Чотирьохмірне моделювання розвитку: суспільство, свідомість, самореалізація, субсидіарність».
Фахівці з Німеччини, Литви, Польщі, Грузії та Болгарії приїхали до Вінниці, щоб розповісти, користуючись власним досвідом, головам малих міст України, як розвівати місто, залучаючи мешканців до процесів, створюючи умови для культурно- економічного розвитку територій. Учасниками першої всеукраїнської науково-практичної конференції стали понад сімдесят керівників малих міст України та голів об’єднаних територіальних громад.
Ця конференція є першою, але дуже знаковою. Адже чи не вперше проводиться захід, розрахований на голів малих міст, тобто є визначена цільова аудиторія, від дій якої буде залежати розвиток нашої країни, – зазначила заступник Міністра культури Тамара Мазур. – Я дуже рада, що на конференції зібралось так багато учасників для того, щоб дізнатися, як саме мають розвиватися малі міста, як має розвиватися культурна індустрія, як культура може співпрацювати з економікою, і що вона може принести економіці. Це добре, що сьогодні приходить розуміння, що малі міста – це основа розвитку держави.
Радник Міністра культури, Голова Інституту культурної політики Ірина Френкель запросила учасників форуму до активної дискусії під час презентації проектів:
– Сьогодні до нас приїхали експерти, які не є теоретиками, а є практиками і мають вдалі результати з трансформації малих міст із врахуванням культурного ресурсу території. І це не лише приклади Німеччини, а й Грузії, Литви та Болгарії, Польщі. Я вдячна за можливість зібрати всіх тут нашим організаторам та культурним інституціям. А саме – партнерам: Міністерству культури України, Вінницькій обласній державній адміністрації, Вінницькій міській раді, організаційній підтримці – Асоціації міст України, Вінницькій РВ Асоціації міст України, ДП "АртУкраїна", Міністерству закордонних справ Німеччини, Гете інституту в Україні, Польському інституту в Києві , Посольству республіки Литва в Україні, Жмеринській міській раді.
Основна мета проведення цього наукового форуму – обговорення та практичне опрацювання найкращих європейських практик з культурної трансформації маленьких міст, де проживає більша частина населення України, а саме: розвиток їх інфраструктури, налагодження міжнародних зв’язків, підвищення рівня культури та свідомості громади міста.
У Німеччині вже давно зробили висновки, що коли підтримувати лише розвиток інфраструктури і будувати дороги, це не додасть нового іміджу місту. Новий імідж можуть зробити лише молоді та активні люди, які працюють в культурній сфері або належать до креативного класу, – розповідає директор Гете Інституту в Україні Беата Кьолер.
Індустріальна економіка далеко позаду, кажуть організатори, нині – епоха креативного розвитку.
Жити у великих містах – це доля бідних країн, заможні країни мешкають у малих містах та селах. Це європейська норма, – зазначає Ірина Френкель, радник міністра культури України та вінницького міського голови, директор Інституту культурної політики. – Культура – це спосіб мислення, це – діалог, це – поведінка, це – відношення до міста. Ми повинні навчитись розуміти один одного, шукати ту ідею, яка допоможе малому місту вийти з депресивного стану.
– Вінниця не належить до малих міст. Але ми маємо певний досвід, який декілька років поспіль показує, що завдяки трансформації міського середовища збільшуються надходження до бюджету міста, – говорить заступник міського голови Галина Якубович.
Під час першого дня роботи конференції перед учасниками конференції виступили з доповідями Тамара Мазур – заступник Міністра культури України, Патрик Фьоль – директор Інституту культурного менеджменту (Німеччина), Ірина Френкель. Експерти спільно презентували реальні результати пілотного культурного проекту «PlanZ», який реалізується у Жмеринці з 2015 року. Презентантами напрацьованих проектів були учасники семінару «Лабораторія трансформації», який напередодні відбувся у місті Жмеринка.
У семінарі брали участь представники 15 малих міст України. Презентовані проекти планується реалізувати протягом 2017 року. З пропозицією приєднання до них інших малих міст витупило керівництво Інституту культурної політики, яке взяло на себе зобов’язання щодо підтримки у впровадженні та формуванні мережі учасників.
У другій половині дня були презентовані досвід болгарських міст Габрово і Костенець (Болгарія) та Сігнагі і Цхалтубо (Грузія). Як зазначила міжнародний експерт Петя Колева (Болгарія), «формування країни починається з людини. Малі міста – скарбниця людського ресурсу, на який певний час не звертали уваги. Зараз ситуація змінюється. Але розуміння з боку влади не завжди буває відповідним до тенденцій».
Другий день конференції був присвячений практикам. «Стратегію сталої громади» керівникам малих міст презентувала заступник Міністра культури Тамара Мазур.
Стратегія сталої громади спрямована на впровадження державної культурної політики в період трансформації, як на регіональному та всеукраїнському, так і на міжнародному рівнях, – сказала вона.
У своїй презентації Тамара Мазур наочно продемонструвала теперішній стан закладів культури у районних і обласних центрах, та наголосила на відсутності цілісної культурної політики центральних та місцевих органів влади.
У презентації було виокремлено п`ять пріоритетів культурної політики України: культура – як ціннісний фундамент держави; культура – реформування галузі із врахуванням сучасних процесів; культура – як всебічний розвиток, просвітництво на основі культурних стандартів; культура – як мотор соціального розвитку суспільства; культура – як економічний фактор розвитку країни.
Операційні цілі та завдання по кожному із визначених пріоритетних напрямків також були виокремленні у презентації стратегії Сталої громади.
Важливу роль відіграє культурна дипломатія країни, проте, нажаль, Україна у світі сьогодні не представлена належним чином. У нас діють культурні інститути багатьох країн, які виконують свою місію у нашій державі: вони презентують і поширюють свою культуру, що в свою чергу сприяє вивченню їх мови в нашій державі. Але Україна не має таких механізмів, – сказала Тамара Мазур.
Ірина Френкель, автор документу, підкреслила, що рішення проблем реалізації Стратегії, зокрема, вбачають у створенні умов для розвитку креативних індустрій, розвитку об’єднаних громад та малих міст як культурно-туристичних кластерів, що мають спеціалізацію та, які об’єднували б малі музеї, споруди, природні заповідники в єдину мережу. Але це може бути імплементовано за умови рівних стартових умов для всіх гравців культурного ринку та переходу від утримання галузі на проектне фінансування.
Учасники конференції заслухали презентації від експертів Вітека Хебановського (Польща) та Юрате Черневічюте (Литва). Практичні завдання Вітека Хебановського викликали велике зацікавлення та тривале обговорення серед присутніх, адже цей досвід майже ідеально підходить для впровадження його в Україні. Керівники малих міст охоче взялися розробляти проекти розвитку міст України, де враховували отриманий досвід іноземних спеціалістів.
По завершенні практичної частини форуму учасникам презентували практичний посібник, розроблений експертами ІСР у співпраці з Міністерством культури України, «Лабораторія трансформації. Практичні поради для агентів змін малих міст» та збірку ІСР та Гете Інституту «PLAN Z. Малі міста». Кожен учасник конференції отримав книги в подарунок.
За інформацією: www.iculture.com.ua