Музей "Пам’ять" створили учні та вчителі вінницької загальноосвітньої школи №11. Присвячений він подіям Революції Гідності та АТО.
Усі ці події сколихнули, нас так само, як і всіх українців, – каже директор школи Володимир Сердюк, – коли був Майдан, батьки наших дітей там стояли, з цих світлин ми зробили стенд, у нас є каска й інші речі, які були на "Майдані Гідності", потім на сході країни розпочалася АТО. Ми продовжили далі.
Вінницька загальноосвітня школа №11 співпрацює з волонтерами. Діти передають бійцям різноманітну допомогу. Військовослужбовці ж їм – різні військові трофеї та експонати. Тут є гільзи, осколки від «Градів», каски, сухий пайок та прапор України, підписаний вінницькими бійцями АТО.
Це місце особливе у школі, – зізнається учениця 10 класу Вікторія Авраменко, – приходиш сюди, переглядаєш усе це і такий жаль і сум охоплює, так шкода наших захисників. Усіх: і тих, хто в окопах нині, й тих, хто загинув, захищаючи нашу державу.
Це дуже важко, – додає її однокласник Вадим Андрусенко. – І коли у нас тут проводяться різноманітні заходи пам’яті, допомагає зрозуміти, який великий подвиг вчинили ці люди. Вони захищають нашу державу і націю. Вони є гордістю нашої країни.
Двоє учасників АТО були випускниками цієї школи. Вони загинули на сході країни і їм присвятили окремі стенди. Це – 19 річний боєць "Правого Сектору" Євген Костюк та військовий кухар Тарас Сич.
Тут поряд проживає родина Жені, – каже Тетяна Лазарук, директор шкільного музею військово-патріотичного виховання "Пам’ять", – його дідусь часто до нас приходить. Женя на фронті писав щоденник і дідусь нам його приніс, ми зробили його копію, помістили у вітрину. Тут є майже кожен день його перебування в зоні АТО. Він, навіть, написав прощального листа, ніби, відчував смерть. У прощальному листі Євген звернувся до своєї матері, заповідає свою кімнату віддати молодшій сестричці Катерині, яку він дуже любив, а також просить вибачення у матері, дідуся та бабусі за те, що пішов всупереч їхній волі на фронт і завдав їм болю та страждань. А також, він каже, що це його обов’язок – захищати Україну і він саме в тому місці, де хоче і повинен бути зі своїми побратимами, боронячи незалежність держави.
У школі кажуть, музей створили, аби не забути своїх Героїв. Щомісяця тут проводять вечори пам’яті та вдячності тим людям, які боронили та нині стоять на захисті нашої держави.