Після скандалу із посібником "Сімейні цінності для 8-9 класів", на якому був гриф "Схвалено для використання у загальноосвітніх навчальних закладах", МОН перегляне порядок надання таких рекомендацій.
"Я бачу на прикладі цього посібника хибність системи надання оцих позитивних висновків комісією і грифів Міністерства освіти, з чим ми також стикалися, коли отримували помилки у підручниках", – сказала міністр освіти Лілія Гриневич.
За словами міністра, експерти, які надають свої висновки, мають нести персональну відповідальність за це.
Разом із тим, Гриневич зауважила, що рекомендації для використання підручників у школах фахівці дають на громадських засадах.
"Нам треба буде переходити до більш цивілізованого способу: кожна робота повинна оплачуватися. Як це побудовано у більшості країн: видавництва роблять внесок, абсолютно однаковісінький для всіх, а потім із цих коштів оплачується робота експертів, що роблять висновок про ту, чи іншу роботу", – розповіла Гриневич.
Міністр наголосила, що підручник "Сімейні цінності для 8-9 класів" не має шансів на використання у школі.\
"Я вважаю, що це абсолютно не припустимо, аби були такі дискримінаційні норми і речі у цьому посібнику. Відверто кажучи, уява сучасної людини навіть не дозволяє зрозуміти чим керувалися ці автори під час його укладання", – сказала міністр.
Натомість Гриневич розповіла, що МОН готує наказ, за яким хочуть зробити антидискримінаційну експертизу всіх посібників, які були видані з 2012 року. Саме з 2012-го, тому що цей гриф діє 5 років.
Раніше повідомлялося, що з нашумілого посібника "Сімейні цінності" прибрали гриф МОН, а матеріали до курсу перевірять на гендерну чутливість.
Також ішлося про те, що книжки, які можуть офіційно розповсюджуватися в школах, можуть бути двох типів.
Перший – це підручники, на них є гриф "Рекомендовано МОН", вони мають бути однакові для всіх шкіл усієї країни.
Другий – так звані додаткові посібники, що мають гриф "Схвалено до використання". Видавати його мають право незліченні інститути, комісії, наукові ради та інші структури у системі МОН.
Мета друку додаткових підручників буває різною. Часто – це ініціатива видавництва, яке хоче заробити, продаючи, скажімо, збірку математичних завдань, і для цього запрошує автора, який збірку складає. Автор може бути й упорядником підручника з математики – в цьому випадку підручник отримує необхідного схвального листа миттєво.
Але існує й інший тип додаткових посібників. Їхніми ініціаторами виступають не видавництва, а різного штибу "зацікавлені особи". Вони стають благодійниками і видають ці книжки за свій кошт. Вони ж знаходять авторів – бажано з тих установ, що видають схвальні листи.
Ця схема бездоганна в сенсі того, що в такий нехитрий спосіб у школу можна занести все що завгодно.