У середу, 19 жовтня, громадська організація «Детектор медіа» презентувала результати пілотного дослідження якості журналістської освіти в Україні, в рамках якого складено рейтинг факультетів журналістики вітчизняних вишів, кафедр та шкіл.
Очолила рейтинг Школа журналістики Українського католицького університету, набравши 20 балів з 23 можливих. На другій позиції з невеликим відривом опинилася Могилянська школа журналістики (18,5). Трійку лідерів замикає факультет журналістики Запорізького національного університету (17,75). Інститут журналістики Київського університету ім. Б.Грінченка (17,25) та кафедра журналістики Чернівецького національного університету ім. Ю.Федьковича (16,5) посіли четверте та п’яте місця відповідно.
До першої десятки увійшли також обидві вінницькі «кузні» журналістиських кадрів: за бакалаврською програмою факультет журналістики Донецького національного університету імені Василя Стуса посів сьому позицію, а за магістерською – восьму. Кафедра журналістики ВДПУ імені Коцюбинського за програмою підготовки бакалаврів – дев’ята, а магістерської тут наразі немає.
За навчальними програмами та викладацьким складом ДонНу імені Стуса опинився на 11 місці, ВДПУ – на 14-му. При цьому у магістерській програмі за цим же критерієм ДонНУ дісталась восьма позиція.
«Середняками» вінницькі кафедри журналістики стали і за критерієм «Ресурси, технічна оснащеність та можливості для професійного розвитку під час навчання», щоправда, тут ВДПУ випередив ДонНу, посвіши 11-ту позицію, Донецький університет – на 16 місці.
Високі бали отримали кафедри журналістики вінницьких вишів за критеріями «Взаємодія з медіаіндустрією» та «Включення у міжнародний контекст». За рівнем взаємодії зі ЗМІ у ВДПУ друге місце рейтингу, у ДонНу – десяте; за міжнародним співробітництвом – ДонНу – третій, ВДПУ – десятий.
Найгірша ситуація щодо якості журналістської освіти спостерігається в Міжнародному економіко-гуманітарному університеті імені академіка Степана Дем’янчука (6,5) та Луганському національному університеті імені Тараса Шевченка (8,5 – для бакалаврату, 7 – для магістерки).
Медіаіндустрія має дуже великі претензії щодо якості тих кадрів, які виходять на ринок з українських вишів. В індустрії часто кажуть, що їм навіть ліпше брати на роботу випускників інших спеціальностей, навчати їх з нуля, замість того, аби працювати з випускниками журфаків. Ми вирішили, що потрібно починати говорити про проблему. Тож наше дослідження – перший крок до системного обговорення якості журналістської освіти, – пояснила виконавчий директор ГО «Детектор медіа» Діана Дуцик.
Дослідження також дало змогу виявити та заявити про ряд проблем у системі журналістської освіти, зокрема: формальність навчальних планів, брак уваги до практичних навичок; перенасиченість філологічними дисциплінами; брак практичного досвіду викладачів, їх некомпетентність; слабкість технічної бази; брак зв’язку з медіаіндустрією; слабка інтегрованість у навчальний процес; відсутність комунікації кафедр та факультетів із зовнішньою аудиторією.
За матеріалами: Детектор Медіа