Нобелівську премію з хімії отримало троє вчених — Жан-П’єр Соваж (Франція), Фрейзер Стоддарт (США) і Бернард Ферінг (Голандія) за проектування і синтез молекулярних машин. Про це йдеться у прес-релізі комітету Нобелівської премії.
“Вони створили молекули, рух яких можна контролювати, і які можуть виконувати завдання при отриманні енергії… Їх робота дала фундаментальні знання про функції живих клітин і, наприклад, про їх використання при розробці нових методів лікування раку”, — йдеться у прес-релізі.
Молекулярні машини — пристрої, що маніпулюють одиночними атомами і молекулами. Вони можуть переносити їх з одного місця в інше, зближувати, щоб між ними утворився хімічний зв’язок, або розтягувати, щоб хімічний зв’язок розірвався. Розмір молекулярної машини не може бути занадто великим. Зазвичай він становить близько декількох нанометрів.
Серед перспективних напрямків застосування таких машин — “молекулярна хірургія”, цільова доставка препаратів (наприклад, в глибини ракової пухлини, куди звичайні ліки майже не проникають), корекція біохімічних функцій організму. Раніше висловлювалися побоювання, що на його основі можна створити “зброю”, віддалену аналогію бактеріологічної, але більш керовану і ефективну. Однак на сьогодні штучні молекулярні машини не готові до виконання таких завдань.
Зазначимо, що з 1901 по 2015 рік Нобелівська премія з хімії вручалася 107 раз, за ці роки її лауреатами ставали 172 людини, при цьому 63 вчених отримували премію одноосібно, 23 рази нагорода була розділена між двома лауреатами і ще 21 разів — між трьома.
Жінки отримували премію з хімії чотири рази, першою в 1911 році її отримала за відкриття радію і полонію Марія Склодовська-Кюрі. У 1935 році її дочка Ірен Жоліо-Кюрі, розділила премію зі своїм чоловіком Фредеріком Жоліо-Кюрі. У 1964 році біохімік Дороті Кроуфут Годжкін, а в 2009 році ізраїльський кристалограф Ада Йонат, вона розділила премію з двома своїми колегами.
Єдиною людиною в історії, яка двічі отримала Нобелівську премію з хімії, став англійський біохімік Фредерік Сенгер.