Протягом минулого року, група народних депутатів-аграріїв, фахівців, експертів галузі неодноразово озвучували та оприлюднювали власні дослідження й прогнози щодо можливих сценаріїв розвитку сільського господарства в разі скасування спеціального режиму ПДВ для сільськогосподарських товаровиробників. Як наслідок, було прийнято рішення на кшталт «ні собі, ні людям», і це попри порушення чинного податкового законодавства, коаліційної угоди, а головне – всупереч здоровому економічному глузду! З 1 січня 2016 року в рослинництві 85% ПДВ має сплачуватися до бюджету, а 15% залишатися виробникові, у молочному скотарстві діє пропорція 20:80, а для виробників іншої продукції тваринництва, за виключенням продукції ВРХ діє пропорція 50:50. Основний аргумент тодішнього уряду – на скасуванні спецрежиму ПДВ для аграріїв наполягав МВФ.
Напередодні чергових податкових змін – 2017, оновлене Міністерство фінансів України, знову прикриваючись МВФ, пропонує вже повністю скасувати спеціальний режим ПДВ для сільськогосподарських товаровиробників, і знову без будь-яких компромісних рішень, не дивлячись на очевидний негатив чинного законодавства на агробізнес та село в цілому.
За період з початку 2016 року, за рахунок часткового скасування пільгового режиму оподаткування ПДВ, спостерігаємо падіння обсягів виробництва в агропромисловому комплексі, насамперед в галузі тваринництва та усіх її підгалузях. Так, згідно офіційної статистики, виробництво молока, м’яса, яєць вже другий рік поспіль скорочується, катастрофічно зменшується поголів’я ВРХ, свиней, птиці (рис. 1). А це, за різними підрахунками, скорочення до 20 тис. робочих місць внаслідок закриття підприємств, переважна більшість з яких працювали на селі. Поточного року вже доводиться констатувати скорочення надходжень до бюджету від ПДФО, ЄСВ та інших нарахувань на доходи працівників, а уряд активно шукає джерела покриття дефіциту Пенсійного фонду з метою недопущення затримки по соціальним виплатам. Практика останніх років показує, що дефіцит покриють додатковою емісією гривні – читай, черговий виток інфляції, знецінення доходів.
Рис. 1. Індекси виробництва основних видів продукції тваринництва у 2014-2016 рр.
Джерело: Держстат.
Сільське господарство України рятують лише рекордні врожаї зернових за останні роки. Так, за оцінками експертів у 2016 році українські аграрії, незважаючи на посушливе літо, зберуть урожай зернових на рівні 61 млн. т. Для порівняння, за підсумками 2015 року урожай зернових склав 59,96 млн. т., а позаминулого, 2014 року, зібрано рекордні для України за останні роки 63,86 млн. т.
Проте, якщо абстрагуватись від загалом сприятливих кліматичних передумов таких високих показників врожайності, не забуваємо й про їх економічну природу (яку вперто замовчує МінФін!). Економія коштів за рахунок ПДВ (починаючи з кінця 1990-их рр.,коли почав діяти спецрежим ПДВ) дозволяла сільськогосподарським виробникам інвестувати в основні фонди, закуповувати якісну сировину – насіння, засоби захисту рослин, покращувати умови для вирощування й утримання поголів’я худоби тощо, що дало з певним, економічно-обґрунтованим, часовим лагом позитивну динаміку розвитку АПК. На сьогодні ж констатуємо негативний тренд щодо інвестицій у вітчизняне сільське господарство. Прямі іноземні інвестиції в АПК скоротилися на 13,4%, починаючи з кінця 2013 року. Водночас вражаючим є скорочення капітальних інвестицій на 65% до 11,5 млрд. дол. (для порівняння, за підсумками 2012 року обсяг капітальних інвестицій склав 32,7 млрд. дол.). Відтік інвестицій, особливо капітального характеру, за словами підприємців та експертів аграрного ринку, спричинений нестабільністю податкового законодавства, яке з року в рік, за допомогою «штучної руки» керівників МінФіну (чи, по правді кажучи, МВФ), неринковими методами зменшує маржинальність сільськогосподарських підприємств. Як наслідок, за актуальними даними рентабельність навіть великих компаній галузі АПК значно зменшилась за останні роки (табл. 1).
Таблиця 1
|
|
Збиток/прибуток за період |
|||
|
|
12міс. 2014, $ млн. |
12міс. 2015, $ млн. |
1кв. 2015, $ млн. |
1кв. 2016, $ млн. |
|
МХП |
-412,0 |
-125,7 |
-292,0 |
-71,0 |
|
Кернел |
-98,3 |
+106,9 |
+7,2 |
+92,3 |
|
Авангард |
-27,0 |
-158,4 |
-52,0 |
-4,0 |
|
Астарта |
-84,7 |
+17,5 |
-32,3 |
+20,5 |
|
ІМК |
-47,3 |
+14,0 |
-25,0 |
-4,9 |
|
KSG Agro |
-53,2 |
-1,9 |
-9,7 |
-1,7 |
Джерело: фінансова звітність компаній, розміщена на офіційних сайтах.
Тим часом, поки МінФін готував до оприлюднення податкові зміни-2017, робоча група під головуванням Першого віце-прем'єр-міністра – міністра економічного розвитку і торгівлі Степана Кубіва, до якої до речі входили й представники Міністерства фінансів, прийшла до висновків, що чинний механізм справляння ПДВ із сільськогосподарських товаровиробників є неефективним: обтяжливим у цілому для галузі, незрозумілим з точки зору адміністрування для бізнесу та таким, що не забезпечує належного приросту надходжень до державного бюджету. За оцінками учасників робочої групи до бюджету-2016 орієнтовно буде сплачено близько 14 млрд. грн. від справляння ПДВ у аграріїв, тоді як значні суми ПДВ будуть відшкодовані експортерам продукції АПК, а це переважно трейдери, а не прямі виробники. Станом на 01.08.2016 року, за поточний рік експортерам уже відшкодовано 35,4 млрд. грн. (без врахування сум, заявлених до відшкодування на початок 2016 року). Фактично МінФін забирає гроші у фермерів, які працюють на землі та забезпечують товарами переважним чином внутрішній ринок.
За оцінками експертів чинний механізм справляння ПДВ з сільськогосподарських товаровиробників нівелює мультиплікативний ефект, що виникає за умов підвищення ділової активності сільськогосподарських підприємств і розвитку агробізнесу, – а це збільшення рентабельності й додаткових надходжень до бюджетів різних рівнів податків та зборів, зокрема: податку на прибуток підприємств та податку на доходи фізичних осіб, єдиного податку, плати за землю, екологічного податку, сплати зборів до пенсійного та інших соціальних фондів. Не говорячи вже про соціальну складову, – сільськогосподарські підприємства є соціально відповідальними, інвестуючи в розвиток місцевої інфраструктури, насамперед сіл та селищ, де вони переважно провадять свою діяльність, – дороги, школи, садки, ФАПи тощо. Скорочуючи обігові кошти, МінФін змушує підприємства оптимізувати видатки, а часто такими є видатки невиробничого характеру.
Тому, представники міністерств економіки, фінансів, АПК, фіскальної служби, фахівців та експертів сільськогосподарської галузі, на базі розробленої в ході роботи робочої групи макроекономічної моделі, що продемонструвала ефективність дії спеціального режиму ПДВ, прийшли до наступних висновків.
Збереження спецрежиму ПДВ для сільськогосподарських товаровиробників у редакції, що діяла до 01.01.2016 р. є найкращим варіантом з точки зору подальшого розвитку АПК та підтримки села в цілому. На позитивних наслідках від прийняття такого рішення неодноразово наголошували фахівці та експерти галузі, підприємці й споживачі. Дане рішення підтримує значна кількість народних депутатів та урядовців. Внаслідок повернення редакції Податкового кодексу попереднього року, аграрії зможуть залучити додаткові капітальні інвестиції у розвиток галузі внаслідок збільшення її інвестиційної привабливості, зросте експортний потенціал агробізнесу, а на внутрішньому ринку продукція стане більш конкурентоспроможною порівняно з імпортом. Найголовніше, в умовах глибокої девальвації останніх років додатковий фінансовий ресурс дозволить знизити собівартість виробництва продукції сільського господарства, а одночасно й продукції харчової промисловості, що в умовах падіння реальних доходів населення стане стимулюючим фактором підвищення обсягів та якості споживання населення.
З точки зору наповнення бюджету та задоволення вимог МВФ, обговорювався також компромісний варіант зі збереженням спеціального режиму ПДВ у редакції Податкового кодексу, яка діяла до 1 січня 2016 року, для виробників тваринницької продукції, продукції овочівництва, садівництва, виноградарства та цукрової галузі. Результати економічного моделювання продемонстрували, що збереження спеціального режиму ПДВ за умов, що у розпорядженні виробників тваринницької продукції, продукції овочівництва, садівництва, виноградарства та цукрової галузі залишається 100% акумульованого податку дозволить у 2017 році забезпечити додатковий приріст сільськогосподарського виробництва на рівні 1% та буде відновлена позитивна динаміка тваринництва.
З метою компенсації недоотриманих бюджетних доходів від дії спецрежиму ПДВ на робочій групі запропоновано нормативно закріпити мінімальне соціальне податкове зобов'язання, що являє собою вирівнююче навантаження між легальним і тіньовим аграрним бізнесом на 1 га землі, яка перебуває у користуванні орендаря. За рахунок додатково акумульованих коштів від мінімального соціального податкового зобов'язання вдасться забезпечити доходи бюджету в обсязі більше 5,5 млрд. грн., а це додатково до 1% аграрного ВВП на підтримку аграріїв. Більше того, введення такого збору сприятиме належному виконанню податкових зобов’язань насамперед дрібних фермерів, посилить конкуренцію серед сільськогосподарських товаровиробників, що очевидно підвищить якість продукції вітчизняного виробництва.
Ще раз наголошуємо на тому, що скасування спецрежиму ПДВ для всіх галузей сільського господарства, на якому так вперто наполягає МінФін, прискорить падіння сільськогосподарської галузі більш ніж на 6%, а найбільш негативні наслідки очікує тваринництво – падіння на рівні 12,5%. Враховуючи, що сільське господарство, не на папері, було основним драйвером вітчизняної економіки в останні роки, рішення про скасування ПДВ для сільськогосподарського товаровиробника є катастрофічним не тільки для самої галузі, але й для економіки України.
Шановні читачі, чи не здається вам, що комічною виглядає ситуація, за якої представники МінФіну, погоджуючись з прийнятими на робочій групі під головуванням Першого віце-прем'єр-міністра рішеннями, продовжують «гнути свою лінію», залишаючи агробізнес та село на межі виживання в таких складних для країни умовах. Все це знову нагадує минулорічну історію, що призвела до численних страйків аграріїв, дрібних фермерів, простих селян, у тому числі й під Верховною Радою, а продовжилась перекриттям доріг по всій країні. Тоді мітингарів вдалося заспокоїти. Та чи вдасться цього разу, в умовах кризи безробіття та знецінення доходів, стримати гнів збіднілого населення, для яких чи не єдиним джерелом існування залишається село? Відповідь видається очевидною всім, тільки не очільникам Міністерства фінансів.
Народні депутаті України
Кучер М.І., Бакуменко О.Б., Юрчишин П.В., Давиденко В.М., Лабазюк С.П., Нестеренко В.Г.