Які асоціації у більшості українців викликає Жмеринка? Місто-вокзал? Місто-стихійний ринок? Проте вже майже рік, як жителі міста інтегровані в процес змін та намагаються позбутися цих стереотипів. Невелике містечко було вибрано експертами з питань культурної політики в якості пілотного проекту «Plan Z» – культурна трансформація звичайного маленького українського містечка».
Експерти з Німеччини. Конкретні проекти. Діалог із владою
Минулого тижня у Жмеринці стартував другий етап проекту «Plan Z», в рамках якого відбувся семінар «Трансформація в дії», – його учасниками стали представники півтора десятка малих міст України. Під час форуму вони вивчали досвід Німеччини з ії різноманітними проектами та ідеями, які були впроваджені в малих німецьких містах. Засновник Консультаційной мережі культурних експертів Німеччини Патрік Фьоль був головним модератором.
Патрік Фьоль
Співавтор «Plan Z», незалежний експерт та радник Вінницького міського голови з питань культурної політики Ірина Френкель розповіла передісторію проекту.
«Вперше я побувала у Жмеринці у 1995 році. І вже тоді було зрозумілим, що це не просто місто-залізниця. Це місто цікаве, колоритне, багатонаціональне. Вже коли я почала працювати як експерт і стало питання вибору пілотного містечка для нашого проекту, я відстояла Жмеринку. І не дарма… Ми мешкаємо в постіндустріальному суспільстві, коли головним ресурсом розвитку є культурний та людський ресурс. Але щоб скористатись цим, нам необхідно трансформувати своє мислення та з іншого боку навчитися сприймати нові економічні процеси. З цією метою ми вже другий рік працюємо у Жмеринці з різними цільовими аудиторіями за різними напрямками, щоб розробити практичний документ та сприяти його подальшої реалізації. Вже сьогодні ми використовуємо відомі практичні проекти, створюємо нові та тестуємо, що саме може стати для жмеринчан близьким» – розповіла Ірина Френкель.
Ірина Френкель
Чому саме Жмеринка?
«Нас часто запитують – чому саме Жмеринка?, – розпочав свій виступ Патрік Фьоль. – Відповідь дуже проста – тому що тут зацікавлені у проекті. Мер, жителі міста готові до змін. Я б навіть сказав, що це те, чого ми у Німеччині можемо повчитися у вас, тому що більшість людей там бояться змін».
Готовність та підтримку у культурному розвитку міста висловив голова Жмеринської міської ради Анатолій Кушнір, який також активно брав участь в обговоренні практичних напрацювань.
Анатолій Кушнір
«Цей проект всім нам дає можливість зрозуміти, з чого потрібно починати змінювати і трансформувати місто, побачити його по-іншому. Я вдячний організаторам, що обрали наше місто, адже вважаю, що саме у Жмеринці потрібно робити платформу для реалізації цього проекту».
З чого почалося?
Організатори проекту зізнаються, що на початку реалізації «PlanZ» у липні 2015 року найскладніше було вийти на конструктивний діалог.
«Головне – ми змогли побудувати діалог всередині громади, бо були непорозуміння між владою, громадським сектором, переселенцями. Діалог, який ми маємо зараз, сформувався протягом п’яти місяців 2015 року шляхом переговорів та спільних культурних проектів. Так, було запроваджено Кінотеатр під відкритим небом, як платформу для спілкування, проект «НЕВИДИМІ» та фінальне дійство на залізничному вокзалі «Валіза. Враження. Вокзал». І тоді жмеринчане самі здивувалися, який креативний потенціал вони мають для розвитку міста», – розповідає Ірина Френкель.
Прогулянка Жмеринкою: П.Фьоль, Я.Мінкін, І.Каць
За словами співавтора проекту, експерта в галузі регіональних культурних політик Ярослава Мінкіна з Івано-Франківська, головною причиною непорозумінь у Жмеринці стало саме багатокультурне розмаїття. У проекті Ярослав опікується питанням меншин – релігійних, соціальних та етнічних.
«Коли починали проект, було зрозуміло, що в багатьох випадках групи меншин не готові працювати, через те, що є проблема асиміляції. І є велика проблема з переселенцями, адже соціальний гуртожиток у Жмеринці на межі закриття, і нині в суспільстві є стереотипи щодо переселенців. І такі питання теж потрібно вирішувати саме через культуру. Не йдеться лише про мистецькі заходи, а про культуру в широкому сенсі», – вважає експерт.
І першим кроком до культурного діалогу стало опитування жмеринчан – яким вони бачать місто через 5-10 років. Саме звідти почався реальний старт розробки та навіть впровадження конкретних проектів.
Учасники семінару "Трансформація в дії"
«Після проведення опитування мешканців міста, ми зрозуміли больові моменти міста. Окрім того, що 8 містян взяли участь в київському семінарі, ми допомогли Жмеринці написати заявку на капітальний ремонт басейну й уже в цьому році Міністерство регіонального розвитку виділило з держбюджету 3 млн грн. Також ми допомогли їм написати заявки на підтримку роботи із переселенцями, для молодіжних обмінів, тощо», – зауважила Ірина Френкель.
Люди та ідеї
Активною учасницею «PlanZ» стала жителька міста Катерина Семесь. Долучитися до проекту дівчина вирішила попри сімейні обставини – із 6-місячним сином Орестом на руках.
«Я не попри, я завдяки цим сімейним обставинам взяла цьогоріч участь у форумі. Бо я буду знати, що мої діти будуть рости в комфортному культурному місті, – каже молода матуся. – Після насиченого культурного життя у Вінниці, в Жмеринці я потрапила у культурний вакуум. Було важко. І от, минулого року побачила оголошення у соцмережі – про PLAN Z. «Це жарти, чи що», – подумалося мені. І я вирішила прийти. І от в цьому році на другий етап проекту вже прийшла із сином. Він мене і наштовхнув на думку, що потрібен проект для молодих мам, аби позбавити їх стереотипів щодо виховання дітей, створених нашими бабусями чи мамами. Адже світ змінюється, стає сучасним, такими ж стають методи і способи догляду та виховання дітей. Тому я вирішила розпочати з культурного розвитку і освіти молодих мам та їх дітей. І я подала заявку на Гете інститут. Поки ідея опрацьовується, але, швидше за все, це буде бібліотека сімейного читання, де працюватиме послуга «Бібліоняня». До прикладу, якщо п’ятьом треба кудись піти, то одна з мам і працівники бібліотеки доглядають певний час за малечею», – розповідає Катерина.
К.Семесь із наймолодшим учасником проекту – 6-місячним Орестом
Саме з таких проектів і радить починати Патрік Фьоль – невеликих та незатратних:
«Малі проекти не вимагають великих затрат і швидко впроваджуються, за короткий термін дають реальні результати. Головний ключ до успіху – креативність, освітня складова та згуртованість».
Що буде зроблено?
Другий етап проекту завершиться всередині листопада 2016. Планується дати реальний результат, який пов'язаний не лише з розробкою культурно-економічної стратегії і рекомендацій для інших міст України, а й реалізацію чотирьох конкретних проектів: Трансформація бібліотечного простору, створення Альтернативного культурного центру, трансформація тунелю біля залізничного вокзалу та обміни молоді та культурних менеджерів між містом Нойруппін (Німеччина) та Жмеринка. Поступово Жмеринка перетворюється на платформу неформальної освіти для представників малих міст України. Тому протягом 2016 року відбудеться також низка семінарів та практичних тренінгів.
Алтьтернативний культурний простір Жмеринки будуть створювати у цій будівлі
Одним із таких проектів стане створення альтернативного культурного простору на кшталт Кременчука, де натхненником такого проекту стала голова ГО «Культурний діалог» Ірина Каць.
«Ми працюємо в Кременчуці з розвитком неофіційної культури – з неформальною молоддю, активістами. Нашим досягненням є створення альтернативного культурного центру «Адаптер», який є платформою незалежних і неофіційних ініціатив. Такий же простір хочемо зробити у Жмеринці. І ми знайшли невиправдано забуту і закинуту будівлю, в якій це буде реалізовано. Цікаво, що молодь дуже загорілася даною ідеєю. Там лише владі потрібно провести ремонт даху, а все решту молоді люди готові робити самостійно. Вони вже мають ідеї як перетворити вторинні матеріали у мистецькі об’єкти. І влада міста погодилася передати це приміщення», – сказала експерт.
Архітектура Жмеринки
Сама назва проекту «PlanZ» стає вже прозивним. Про нього багато говорять не лише в Україні а й європейському експертному середовищі, вражаючись його першими кроками та результатами. На сьогодні «PlanZ» означає впровадження змін та трансформацію малих міст завдяки реалізації культурно-економічної політики та крапкових урбаністичних змін.
Довідка: Проект відбувається за сприяння Міністерства закордонних справ Німеччини та Goethe Institut Kyiv. Партнер проекту – «Інститут культурної політики» (м. Вінниця).
На цій вулиці живе ромська громада
Отакі "товари" продають біля залізничного вокзалу