НАСА розпочали тестування технології HERTS (Heliopause Electrostatic Rapid Transit System), яка, як вважає агентство, революційним чином змінить швидкість освоєння людиною Сонячної системи і дозволить почати міжзоряні подорожі.
Як повідомляється на сайті агентства, технологія передбачає використання електричного вітрила.
Оптимістичні оцінки показують, що з його допомогою автоматична міжпланетна станція може досягти геліопаузи Сонячної системи (межі, де сонячний вітер неможливо відрізнити від міжзоряного) за 10 років.
Електричний парус складається з алюмінієвих протяжних (довжиною понад 20 кілометрів) і тонких (діаметром близько 1 міліметра) проводів, що пропускають електричний струм. Всього передбачається використовувати близько 10-20 проводів. В точці їх перетину (центрі вітрила) розмістять основну частину станції: наукове обладнання та передавальні системи.
Ідея полягає в електростатичному відштовхуванні позитивно заряджених проводів від сонячних протонів: останні передають імпульс вітрилу. Протони високих енергій, що випускаються Сонцем на швидкостях 400-750 кілометрів в секунду, повинні зіткнутися з електричним вітрилом і привести його в рух.
Передбачається, що розгортання вітрила буде відбуватися в результаті дії відцентрових сил по мірі того, як космічний апарат в його центрі буде обертатися зі швидкістю приблизно один оборот в годину. Швидкість, що розвивається станцією, буде залежати від ефективної площі вітрила. Для подорожі на відстань до однієї астрономічної одиниці (відстань від Сонця до Землі) площа вітрила досягне 600 квадратних кілометрів, до п'яти астрономічних одиниць — близько 1180 квадратних кілометрів.
Концепція HERTS заснована на ідеях, запропонованих доктором Пеккі Янхуненом з Фінського метеорологічного інституту. Тестуванням технології в даний час займається група доктора Брюса Вігмана з Космічного центру Маршалла у місті Хантсвілл (штат Алабама, США). Дослідження вчених фінансується Інститутом передових досліджень НАСА. Першим апаратом, що використовує технологію електричного вітрила, став естонський супутник ESTCube-1, запущений 7 травня 2013 року.
У 2012 році станція Voyager 1 стала першим космічним апаратом, який перетнув геліопаузу і досяг міжзоряного простору. Запущеного в 1977 році пристрою знадобилося майже 35 років, щоб подолати 121 астрономічну одиницю. Метою HERTS є розробка електричного вітрила, який зміг би зробити таку ж подорож менш ніж за 10 років.