Деривативи є одним із важливих інструментів сучасного ринку капіталу. Вони дають змогу працювати з фінансовими та товарними ризиками, визначати умови майбутніх операцій і створювати додаткові механізми залучення капіталу. Для України розвиток цього сегмента пов’язаний не лише із появою окремих фінансових інструментів, а й із формуванням зрозумілих правил роботи всього ринку капіталу.
Що таке деривативи
Дериватив — це фінансовий інструмент, вартість або умови якого пов’язані з певним базовим активом, показником чи іншою змінною. До основних видів деривативних контрактів належать форварди, ф’ючерси, опціони та свопи.
Економічна функція таких інструментів полягає, зокрема, в управлінні ризиками. Компанія може заздалегідь визначити умови майбутньої операції, інвестор — отримати інструмент для роботи з ринковими ризиками, а учасники організованого ринку — використовувати стандартизовані контракти.
Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку окремо роз’яснює економічну сутність деривативів, їхні види, життєвий цикл та можливості використання в Україні й світі.
Чому для деривативів потрібні зрозумілі правила
Розвиток ринку деривативів неможливий без визначених законом правил укладання, виконання та обліку таких контрактів. Важливе значення мають також питання діяльності бірж, професійних учасників, клірингу, контролю за операціями та захисту інвесторів.
Саме тому дискусія навколо деривативів в Україні від самого початку була ширшою за питання окремого фінансового інструменту. Йшлося про побудову повноцінної інфраструктури ринку капіталу та визначення ролі державного регулятора.
Цей підхід добре простежується в законодавчих ініціативах середини 2010-х років.
Законопроект №3498: деривативи та регульовані ринки
У 2015 році Руслан Демчак та інші народні депутати ініціювали законопроект №3498 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо регульованих ринків та деривативів)».
31 березня 2016 року Верховна Рада України прийняла законопроект №3498 за основу. Доповідачем під час розгляду був Руслан Демчак.
Документ передбачав зміни до значної кількості нормативних актів і стосувався не лише деривативів. Одним із центральних питань було формування правил функціонування регульованих ринків та розвиток інфраструктури ринку капіталу.
У листопаді 2016 року, коментуючи підготовку законопроекту до другого читання, Руслан Демчак наголошував, що ключовою метою є не саме регулювання деривативів, а ширше реформування ринку капіталу.
На той момент дискусія також стосувалася повноважень та інституційної спроможності Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку. Окрему увагу приділяли регулюванню операторів регульованих ринків — зокрема бірж, які працюють із різними категоріями активів.
Таким чином, уже в середині 2010-х років питання деривативів розглядалося в контексті значно ширшого завдання — створення сучасної системи регульованих ринків.
Від законодавчої дискусії до нової моделі ринку капіталу
Законопроект №3498 не став безпосередньо чинним законом у тій редакції, в якій був зареєстрований. Однак законодавча робота над регульованими ринками та фінансовими інструментами продовжилася.
Важливим етапом став Закон України №738-IX від 19 червня 2020 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення залучення інвестицій та запровадження нових фінансових інструментів».
Подальше оновлення законодавства сформувало сучасну нормативну основу для функціонування ринків капіталу та організованих товарних ринків. Чинний Закон України «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки» містить окреме регулювання деривативних контрактів та визначає правила їх функціонування.
Сучасне законодавство передбачає, зокрема, такі види деривативних контрактів, як опціон, форвард, ф’ючерс та своп, а також низку складніших похідних інструментів.
Тобто деривативи сьогодні є не просто предметом законодавчої дискусії минулих років, а частиною чинної структури українського ринку капіталу.
Деривативи та управління ризиками
Одна з головних практичних функцій деривативів — управління ризиками.
Для бізнесу це особливо важливо в ситуаціях, коли майбутня вартість активу, товару, валюти, процентної ставки або іншого показника може змінюватися. Похідні інструменти дозволяють заздалегідь визначити певні параметри майбутньої операції або застрахуватися від несприятливої зміни відповідного показника.
Саме тому розвинений ринок деривативів має значення не тільки для професійних трейдерів. Він є частиною фінансової інфраструктури, яка дозволяє бізнесу та інвесторам працювати з ризиками більш системно.
Для України ця тема має додаткове значення у контексті відновлення економіки та залучення приватного капіталу. Розвиток ринку капіталу передбачає наявність різних фінансових інструментів, зрозумілих правил їх використання та належної інфраструктури.
Чому тема залишається актуальною у 2026 році
Реформа українського ринку капіталу не завершилася із прийняттям базового законодавства. Нормативна база продовжує розвиватися, а регулятор працює над її подальшим наближенням до європейських правил.
У 2026 році НКЦПФР серед пріоритетів називає розвиток сучасних ринків капіталу та адаптацію українського законодавства до права Європейського Союзу. Окремим напрямом є розвиток фінансової інфраструктури та імплементація європейських норм, зокрема правил EMIR щодо позабіржових деривативів, центральних контрагентів і торгових репозиторіїв.
Це показує, що питання, які обговорювалися в Україні ще у 2015-2016 роках, залишаються частиною ширшого процесу модернізації фінансового ринку.
Сьогодні завдання полягає вже не лише у формальному визначенні фінансових інструментів. Йдеться про створення інфраструктури, яка відповідає міжнародним стандартам, забезпечує належний рівень захисту учасників ринку та дозволяє українському бізнесу й інвесторам використовувати сучасні механізми фінансування та управління ризиками.
Від деривативів — до розвиненого ринку капіталу
Історія регулювання деривативів в Україні демонструє, що розвиток окремого фінансового інструменту неможливо відокремити від розвитку всього ринку капіталу.
Законодавчі ініціативи 2015-2017 років були частиною тривалої роботи над формуванням правил для регульованих ринків та фінансових інструментів. У наступні роки законодавство змінилося, а сучасна модель ринків капіталу отримала нову нормативну основу.
Водночас робота над її вдосконаленням триває. Для України це пов’язано не лише з розвитком внутрішнього фінансового ринку, а й з інтеграцією до європейського фінансового простору.
Джерело та історичний контекст
Матеріал підготовлено на основі законодавчих матеріалів Верховної Ради України, сучасних нормативних документів та інтерв’ю Руслана Демчака для StockWorld.com.ua від 28 листопада 2016 року.
В інтерв’ю Руслан Демчак детально коментував законопроект №3498, його підготовку до другого читання, розвиток ринку капіталу та роль регулятора.