Чоловіки її побоюються, а жінки заздрять. Вона – самодостатня, впевнена в собі, безстрашна й вольова. Влучно стріляє з пістолета. Вправно водить автомобіль. Чи не єдина її слабкість – це найдорожчі: мама, син і… дворічний лабрадор Блек. За ними вона – і в вогонь і в воду. Мова – про суддю-«криміналістку» Ірину Ковальську. Цікаво, що перед тим, як одягнути мантію, вона працювала в прокуратурі і навіть у школі.
– Пані Ірино, з якою твариною Ви себе порівнюєте?
– З вовчицею. Оберігаю свою «зграю».
– Як знімаєте стрес?
– Гуляю з собакою або мчу «Тойотою» зі швидкістю не більше 150 кілометрів. Автобаном, звичайно.
– Давно водите машину?
– З 2000-ого. Вже й сина навчила їздити. І стріляти. А перший мій автомобіль – батькова «дев’ятка». Вона мені прослужила 10 років.
– Чого Вам бракує для повного щастя?
– Моря. В цьому році відкрила пляжний сезон в Одесі 1 травня. Можу купатися навіть узимку. Вода заспокоює, знімає втому.
– Яка судова справа Вам найбільше запам’яталася?
– Про розбої і вбивства, які вчинили діти з благополучних сімей. Вони отримали 6-7 років ув’язнення. Такі рішення завжди даються емоційно важко.
– Чому діти стають злочинцями?
– Бо з ними не спілкуються батьки, не пояснюють, що таке «добре» і «погано». Підлітки потрапляють під вплив компанії, не розуміють різницю між злочином і героїчним вчинком. З дітьми треба говорити. З любов’ю і довірою.
Прес-служба Апеляційного суду Вінницької області