Вінницьку міськраду та майдан Незалежності вкрило димом від пожежі. Горів дах розташованого за адмінбудівлею двоповерхового будинку, в якому знаходиться фінустанова «Вектор Банк» та ще кілька офісів.
Будинок за адресою Оводова, 46 «спалахнув» близько 15:00. Із 400 кв.м будівлі вогонь охопив близько 250. Зі стихією боролися кілька бригад рятувальників та шість спецавтівок.
Навколо будівлі – справжній «аншлаг», хіба що без Реґіни Дубовицької. Школярі, пенсіонери, працівники муніципальної поліції, просто випадкові роззяви дивляться на пожежу з такою цікавістю, ніби вклали останні гроші у «Вектор Банк». На ґанку їдальні «Простір їжі», яка неподалік від палаючої будівлі, з компотом у руках смиренно спостерігали за стихією декілька чоловіків. Тим часом рятувальники сумлінно виконували свою роботу.
Станом на 16:30 вогонь майже приборкали, рятувальники прозвітували про ліквідацію пожежі. Принаймні, диму більше немає, і центр міста вже не виглядає, як у фільмі про постапокаліптичний світ.
Радує, що ніхто не постраждав. Причини пожежі з’ясовуються.
Олександр Сашньов
Іду я якось центральною вулицею міста Вінниці, яка обізвана Соборною, в районі Майдану Незалежності, там де біля Вінницької міської ради і…. відчуваю, що пахне паленим. Здивований…. звідки. І не розумію, чому, але чомусь згадав старий радянський анекдот, який спробую передати у власній інтерпритації.
Отже, інтерпретований на сьогодення, анекдот:
Вінничанин прогулюється вулицею Соборною і звертає увагу, що Майдан Незалежності увесь в диму. Негайно дістає телефон і дзвонить у аварійну службу “Цілодобова Варта – 1560”: “Альо, це Вінницька міська рада?” “1560”: “Вінницька міська рада горить”. Через кільканадцять хвилин вінничанин знову дзвонить на цю ж таки службу: “Альо, це Вінницька міська рада?” “1560”: “Вінницька міська рада палає. Вся у вогні”. Ще через надцять хвилин, це й же дозвонювач, знову таки дзвонить у аварійну службу “Цілодобова Варта – 1560”: “Альо, це Вінницька міська рада?” “1560”: “Чоловіче, Вам же вже казали, але Вінницька міська рада вже згоріла”. Вінничанин: “Боже, як мені приємно це чути”