Житель села Шевченкового на Вінниччині Андрій Виростков шукав свого батька 79 років. Його вважали зниклим безвісти відтоді, як не повернувся з фронтів Другої світової війни.
Андрей тоді був зовсім маленьким. Каже, батько, якого теж звали Андрієм, рік писав з війни листи. Потім припинив, а через сім років родині повідомили, що він зник безвісти.
І з тих пір жодної звістки так і не було, – так і не було, – каже Андрій Виростков.
79 років тривали пошуки. Аби хоча б щось дізнатись про батька, син оббивав пороги чиновників як Радянського Союзу, так і вже незалежної України. Але – марно.
А півроку тому до нього прийшли співробітники Червоного Хреста і повідомили, що батько його не був зниклим безвісти. З 1941 по 1943 рік він був у Норвегії – в таборі для полонених. Доказ тому – картина, яку привезли волонтери Червоного Хреста. На ній зображено будівлі табору для полонених і житловий будинок. Внизу – підпис: «А.Виростков, 14.06.1943 рік».
75 років полотно припадало пилом в коморі однієї з родин у Норвегії, аж поки, перебираючи старі речі, на нього не наткнувся мешканець містечка Льодінген на ім’я Кнут. Він почав розпитувати про картину у своєї бабусі. Та розповіла, що це – подарунок українського полоненого за те, що підгодовувала їх. Тоді Кнут звернувся до Червоного Хреста, співробітники якого почали пошуки автора полотна.
З’ясували, що він працював у Якушинцях, що був призваний до армії, воював, потім – потрапив у полон, – розповідає голова Вінницької обласної організації Товариства Червоного Хреста в Україні Сергій Глухенький.
Цих фактів Кнуту було достатньо. Він поклав до картонної коробки картину та листа й відправив на Вінниччину.
Посилку додому принесла дружина Андрія Виросткова Ніна Стецюра. Він сам розгортав пакунок – з хвилюванням, трепетом і тремтінням в руках. Тепер окрім маленької фотографії має ще одну пам’ятку про батька.
Мені було жаль, що він виростав сиротою і не знав про свого батька нічого. Я його підтримувала, як могла, і разом з ним, мабуть, і плакала, – розповідає пані Ніна.
Вдалося з’ясувати, що наприкінці війни Андрія Виросткова визволили з полону американці й відправили назад в Союз. Але додому він так і не повернувся. Нині волонтери Червоного Хреста шукають, куди ж поїхав ешелон із полоненими солдатами. Тим часом Андрій Виростков-молодший мріє побувати в Льодінгену…