Сьогодні, 28 березня, у Гайсині провели в останню путь воїна АТО Андрія Щербину.
Він був одним з перших добровольців, за покликом серця взяв зброю і пішов нас захищати. Довгий шлях захисника був додому: більше трьох з половиною років… Уродженець з Луганщини назавжди знайде спокій біля своєї родини на Гайсинській землі. Це є дуже символічним прикладом того, що для нас не існує України різної. Земля українська однакова на всій її території, – сказав під час мітингу-реквієму голова Гайсинської РДА Владислав Уткін.
Майже чотири роки сім’я вірила і чекала на батька, чоловіка, сина, брата, захисника, але Божа воля розпорядилася інакше.. Андрій Щербина прожив усього 40 років і склав свою буйну голову на виході із Іловайського котла, будучи добровольцем у батальйоні «Донбас». Майже чотири роки він був похований як невідомий герой у передмісті Дніпра, але, нарешті, буде покоїтись у рідному для його душі і серця місці, – зазначив капітан 59-ї окремої мотопіхотної бригади Євген Фросталь.
Прощальні слова лунали і від побратима Андрія, старшого лейтенанта батальйону «Донбас» Володимира Максимів та заступника військового комісара гайсинського комісаріату, майора Василя Іващука.
Поховано героя на міському кладовищі в м. Гайсин.
Довідка. Андрій Вікторович Щербина народився 31 травня 1974 року в с. Дубовське Антрацитського району Луганської області. З 1981 по 1983 рік навчався в середній школі №10 селища, а потім з 1983 по 1989 рік в середній школі №19 м. Антрацита. Продовжив навчання місцевому СПТУ № 42, де в 1992 році здобув професію токаря. В 1992 році був призваний на строкову службу і проходив її в прикордонних військах м. Мукачевому. Потім з 1995 по 2000 рік продовжив службу в Луганському прикордонному загоні в званні прапорщика, був помічником начальника прикордонної застави. Після звільнення протягом 2000-2006 р.р. працював на різних роботах. В цей період і познайомився з майбутньою дружиною Іриною (у 2004 році у них народилась перша донечка Алінка). У 2006 році молода сім’я переїхала в м. Гайсин, на Батьківщину Ірини. У лютому 2014 р. народилася друга донька Діана. Певний час Андрій Щербина працював в сервісному центрі Philips в м. Київ. Андрій вмів усе робити по господарству, був майстром на всі руки. Відгукувався на прохання про допомогу, любив людей. Всю душу віддавав своїм дітям. Завжди був присутнім на шкільних святах у донечки. В юності отримав розряд з боксу, гарно розумівся на техніці. Сміливий воїн, вірний син Вітчизни Андрій Щербина, прапорщик у відставці, не міг сидіти вдома, коли над Україною нависла смертельна небезпека війни. І 3 червня 2014 року вступив до добровольчого батальону «Донбас». Був зарахований старшим розвідником 3-го відділення 1-го взводу 3-ї роти 2 –го батальйону спеціального призначення. Отримав позивний «Портос». 14 липня відбув в зону АТО. Спочатку була Попасна, Лисичанск, Курахово, село Мар’янівка, потім Іловайськ… Довгих три роки Андрій Щербина вважався зниклим безвісти. Сім’я жила надією, що Андрій живий, що можливо був у полоні, та не судилося. Генетична експертиза знайденого тіла підтвердила найстрашніше – Андрій Щербина героїчно загинув в 2014 році під час обстрілу в Іловайську.
За матеріалами: Вінницька ОДА