Вчені Університету Хайфи розшифрували один з останніх знайдених сувоїв Мертвого моря, так званих Кумранських рукописів.
Вчені збирали сувій з 60 фрагментів цілий рік, розмір деяких частин був менше одного квадратного сантиметра.
З сувою вчені змогли дізнатися більше про календар, який використовувала секта есеїв, а також назви днів, що позначали кордони між порами року. У рукописах також було виявлено почерк другого писаря, який, імовірно, виправляв помилки за автором і вносив пояснення.
Частинки манускриптів збирали доктор Ешба Ратсон і професор Джонатан Бен-Дов з Університету Хайфи. Рукописи були зашифровані, і деякі зі шматочків за розміром були меншими за один квадратний сантиметр.
Для розшифровки записів вчені використовували замітки на полях, які другий писар робив на місці авторських пропусків. "Ці коментарі й допомогли мені скласти пазл", – сказав Ратсон.
Точний автор манускриптів невідомий, проте вчені називають авторами секту есеїв, яка жила в Іудейській пустелі. Рукописи писалися в основному на пергаменті і папірусі давньоєврейською та арамейською мовами. Оскільки значну частину рукописів займають фрагменти книг Старого Заповіту, сувої називають найстарішою копією Біблії.
Дослідники також дійшли висновку, що секта використовувала особливе слово для позначення переходу між порами року – текуфа. У сучасному івриті це слово означає "період".
Перші кумранські рукописи були виявлені бедуїнами в 1947 році на березі Мертвого моря. Згодом археологи знайшли ще десять печер, у всіх з них було виявлено хоча б по одному давньому свитку.