Зміни, які відбуваються у великих містах та пов’язані із покращенням інфраструктури, створенню нових робочих місць, що сприяють збільшенню доходів населення, не є свідками розвитку України. Малі міста, в яких мешкає понад 50 % населення країни, – це реальні індикатори стану держави.
Куди рухаються наші малі міста? Немає єдиної відповіді на це запитання. Визначення напрямку розвитку таких населених пунктів залежить від географічного розташування, закономірності розвитку територій за попередніх часів, від економічної спеціалізації: монофункціональної або багатофункціональної міської економіки, тощо.
Населені пункти, що мають статус міст-супутників, мають більш-менш задовільний стан, але в них спостерігаємо контрасти в розвитку міського середовища. Районні центри, для яких є характерним монофункціональний розвиток, знаходяться в більш скрутному становищі. Ситуація погіршується з причин відтоку робочої сили через кризу ринку праці. Кількість таких в Україні складає понад 350.
Ми живемо в епоху постіндустріальної економіки. Це час, коли необхідно звертати увагу на культурні та людські ресурси. Це шлях, який не несе великих фінансових обтяжень але потребує культурної ідеї розвитку, яку буде покладено в основу культурно-економічної стратегії міста. Цей напрямок розвитку території є мало відомим для керівників невеличких міст України, але ефективно використовується у світі. Яскравим прикладом стали населені пункти Східної Німеччини, які опинились в більш скрутному становищі після виведення радянських військ, ніж сучасні малі міста України – після розвалу Радянського Союзу. Як правило, ідеї розвитку не пов’язані із традиційним уявленням про культурне надбання. Пошук та розробка «родзинки» міста є важким процесом і залежить від готовності влади змінити власне сприйняття міста та політичної волі.
Ефект культурно-економічного розвитку таких територій повинен бути спрямований на пом’якшення територіальних контрастів в країні. Як наслідок, відбувається розвиток інфраструктури в залежності від напрацьованої ідеї. Багато хто має такий потенціал, але не використовує його. Позиціювання малого міста в глокальному (глокальний – комбінація глобального та локального – Ред.) контексті – це винахід в кожному конкретному випадку. В процесі досліджень поряд із експертної групою повинні брати участь мешканці території, які мають сприйняти ідею та визначити власні бізнесові сегменти у розробленому контексті. Завдання експертної групи – розробка ідеї та стратегії її впровадження. Зазвичай, за наявності плідної співпраці між експертною групою, владою та ключовими гравцями, економічний результат від цього процесу можна побачити вже за 3 – 5 років.
Другій рік триває пілотний проект PLAN Z, який започатковано Інститутом культурної політики міста Вінниці та відбувається за підтримки МЗС Німеччини, Гете Інституту України. В складі експертної групи працюють досвідчені фахівці, які вже запровадили авторські локальні проекти у власних містах України та мають досвід з культурного картування, роботи з різними за соціальними та віковими ознаками групами населення. Поряд з експертами працює група практиків з трансформації суспільних просторів.
Спочатку «PLAN Z» сприймався як проект для монофункціонального міста Жмеринки. Під час його реалізації стала зрозумілою необхідність поширення отриманого досвіду на інші. Як показують результати, це пов’язано із ментальною особливістю мешканців, яка відрізняється не лише від європейської, а й від ментальності мешканців обласних центрів України. М’яка сила культурного картування допомагає у вирішенні гострих соціальних проблем та встановленню діалогу в громаді. Саме на даному етапі починається формування культурної політики території, що значно змінює модель поведінки містян, формування відношення до міста, що, в свою чергу, впливає на прийняття рішень та визначення шляхів розвитку території.
На початку роботи із жмеринчанами у 2015 році в експертної групи виникало чимало проблем із сприйняттям нововведення. Мешканці вважали, що європейська інтеграція починається з такого моменту: прокидаєшся вранці, а за вікном – Європа! Але так не буває. Європа починається з особистості, з її готовності працювати на благо міста та його розвиток, сплачувати податки та страхові внески, прибирати територію навколо будинку та багато іншого. Трансформація свідомості триває і триватиме ще довго. Але уже є певні зрушення та сформована команда Агентів культурних змін Жмеринки, які не лише існують у віртуальному просторі, а й роблять конкретні справи, з яких складається мозаїка фізичної трансформації території, створення нового асоціативного ряду та наповнення міських просторів новим змістом.
Другій етап «PLAN Z – Лабораторія трансформації» розпочав свою роботу в травні 2016 року. До експертної групи також увійшли німецькі фахівці, які мають досвід розробки культурно-економічних стратегії для міст Східної Німеччини. Завдяки підтримці МЗС Німеччини та Гете Інституту України географія учасників проекту розширилась. Представники 15 малих міст України зі Сходу, Заходу та Півдн країни відвідали Жмеринку та спільно розробили п’ять мережевих проекти. Один з таких – «АРТ ДЕПО», який буде реалізовано до кінця вересня 2016 року. ГО «Кульутрний ді@лог» (місто Кременчук (Україна); молодіжна організація «Mittendrin» (місто Нойруппін, (Німеччина) та Інститут культурної політики (місто Вінниця (Україна) об’єднались задля реалізації цього проекту та звернулись до Німецького Фонду «EVZ» (в перекладі на українську – Фонд «Пам’ять, відповідальність і майбутнє»), завдяки чому 12 молодих жмеринчан для ознайомлення із трансформацією закинутого залізничного вокзалу відвідають містечко Нойруппін вже у вересні. А 12 молодих німців відвідають Жмеринку та допоможуть у реалізації задуманого. Проект «АРТ ДЕПО» – створення альтернативного культурного молодіжного центру – стартував 26 липня цього року великою толокою молоді, яка зробила генеральне прибирання занедбаної будівлі в центрі міста та підготувала фронт робіт для спільної трансформації простору. Ідею функціонування Центру, його наповнення було розроблено в червні під час проведення семінарів під керівництвом Патріка Фьоля (Німеччина).
Функція Альтернативного простору – стати Епіцентром креативної трансформації міста, платформою для розробки та впровадження ідеї. Результати роботи з фізичної трансформації будівлі ми побачимо вже наприкінці серпня. Економічна складова функціонування центру, який не має залежати від бюджетної підтримки на своє утримання, вже в роботі. Попереду – ще чимало роботи, але молодь Жмеринки готова до неї. Саме молоді люди першими зрозуміли, що порятунок або відродження міста – у їхніх руках.
За матеріалами www. http://www.iculture.com.ua
Ірина Френкель, Голова інституту культурної політики Радник Міністра Міністерства культури України та міського голови міста Вінниці з питань культурної політики