Через 130 років після того як голландський художник Вінсент Ван Гог відрізав собі нижню частину вуха, стало відомо ім’я жінки, якій він його віддав.
Нею була Габріель Берлатьє, дочка фермера, яка працювала в борделі.
“До цих пір передбачалося, що вухо отримав випадковий знайомий художника, або повія або власниця борделя”, — йдеться у повідомлення.
Відзначається, що підказку журналістам дала книга “Вухо Ван Гога: Правдива історія” Бернадетт Мерфі, яка вийшла минулого тижня. Відзначається, що автор пообіцяла нащадкам дівчини не називати в книзі її прізвище, але вказала її ім’я.
Ім’я дівчини фігурує в записах Інституту Пастера в Парижі, де вона лікувалася в 1888 році від сказу після укусів собаки. Відзначається, що дівчина приїхала з міста Арль в Провансі в Париж, де їй вкололи новітню вакцину від сказу, яка врятувала їй життя.
Лікування дівчини змусило її сім’ю влізти в борги та вона стала працювати в борделі. Відзначається, що вона була занадто молода, щоб бути зареєстрована як повія та працювала там служницею.
Повідомляється, що саме Г.Берлатьє віддав відрізаний шматок свого вуха Ван Гог, який страждав психічними розладами.
Відзначається, що Г.Берлатьє пізніше вийшла заміж, довго жила, але не поширювалася про зустріч з Ван Гогом.