Вінницький міський суд відмовив у затвердженні угоди про визнання винуватості підполковника поліції, якого звинувачували у хабарництві. Як зазначають у прес-службі установи, «мирова» угода між порушником та обвинуваченням не відповідає інтересам суспільства.
Повідомляється, що 30 серпня 2019 року до Вінницького міського суду Вінницької області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні за обвинуваченням підполковника поліції, у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 369-2 Кримінального кодексу України, а саме: одержання неправомірної вигоди в розмірі 207 тисяч гривень, за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави.
За результатами проведеного підготовчого судового засідання, ухвалою суду від 9 вересня 2019 року даний обвинувальний акт було призначено до судового розгляду.
Під час судового засідання, яке відбулось 17 вересня 2019 року, суду на розгляд було надано угоду про визнання винуватості, укладену між обвинуваченим та прокурором, з узгодженим покаранням у виді штрафу в розмірі 17000 гривень, яку сторони просили суд затвердити.
Заслухавши думку сторін, дослідивши обвинувальний акт, угоду, суд дійшов висновку, що відповідно до умов даної угоди, обвинувачений беззастережно визнав вину у вчиненні інкримінованого злочину, однак, на переконання суду, формулювання обвинувачення та виклад обставин, правильність яких підтвердив обвинувачений, не відповідають кваліфікації його дій. Відтак, керуючись п.2 ч.7 ст. 474 Кримінального кодексу України, суд відмовив в затвердженні даної угоди, оскільки та, на думку суду, не відповідає інтересам суспільства.
На даний час судовий розгляд кримінального провадження продовжується.
Довідково: ч. 2 ст. 369-2 Кримінального кодексу України – прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди для себе чи третьої особи за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, або пропозиція чи обіцянка здійснити вплив за надання такої вигоди – карається штрафом від семисот п’ятдесяти до однієї тисячі п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк від двох до п’яти років.