Вчені НАСА підтвердили, що Сатурн втрачає кільця — їм залишилося існувати близько ста мільйонів років. Руйнування відбувається через дію гравітації і магнітного поля планети.
За оцінками дослідників, дощ із крижаних частинок під впливів магнітного поля призведе до зникнення системи кілець через 300 мільйонів років. Однак гравітаційні сили також сприяють падінню матеріалу в район екватора планети, що скорочує термін життя кілець ще на 200 мільйонів років. Про це повідомляє видання Science Daily.
Кільця складаються з частинок і брил водяного льоду, які врівноважені тяжінням газового гіганта і своєї орбітальною швидкістю. Проте стан рівноваги порушується ультрафіолетовим випромінюванням Сонця або зіткненням з мікрометеоритами, в результаті чого частинки отримують електричний заряд. На них починає діяти магнітне поле планети, і частинки притягуються до атмосфери, де випаровуються. Пара вступає в хімічні реакції з появою іонів водню, які випромінюють інфрачервоне світло і можуть спостерігатися наземними телескопами.
Дослідники по інфрачервоному випромінюванню визначили кількість матеріалу, падаючого на Сатурн. Результати вказали на те, що кільця Сатурна утворилися 100 мільйонів років тому, що не так давно в порівнянні з віком планети в чотири мільярди років. Приблизно стільки ж повинно було знадобитися кільцю С, щоб воно стало таким, яким ми бачимо його зараз. У минулому воно повинно було мати ту ж щільність, що і сучасне кільце В. Як вважають дослідники, тонкі кільця Юпітера, Урана і Нептуна раніше були велетенськими, як і кільцева система Сатурна.