Смартфони супроводжують нас буквально всюди, тому на їхній поверхні залишаються сліди від наших пальців, волога, жир і піт від скронь, вух і волосся, залишки їжі та бруду, маленькі часточки всіх місць, де вдалося побувати за день. Це все само по собі є джерелом мікробного забруднення та слугує багатим середовищем для розмноження та виживання бактерій, пише на своїй сторінці у Facebook в.о. глави МОЗ Уляна Супрун. До того ж, ми часто зберігаємо телефони у теплі й вони самі можуть нагріватися. Такі умови створюють дуже сприятливе середовище для життєдіяльності мікроорганізмів. Крім того, в деяких джерелах можна знайти інформацію, що наші телефони в 10 разів брудніші за туалети.
"Більшість з цих бактерій не створюють смертельної для нас небезпеки, утім серед них все-таки можуть бути присутні й патогени, до прикладу, патогенні штами кишкової палички або ж антибіотикорезистентні стафілококи чи стрептококи та багато інших. Вони можуть виступати збудниками кишкових та шкірних інфекцій, підвищити ризики гострого кишкового отруєння або викликати грип", – розповіла Супрун.
Зокрема, в багатьох дослідженнях вказано, що телефони в медзакладах можуть бути джерелом розповсюдження внутрішньолікарняних інфекцій. "Існують різні способи збереження гігієни телефону – від дезінфікуючих серветок для техніки до спеціальних ультрафіолетових кейсів, які можна використовувати також і для гаманців та годинників. Наприклад, в цьому дослідженні було визначено, що найефективнішими є ультрафіолетові бокси. Натомість вони досить дорогі, тому для більшості людей не матимуть сенсу, щоби просто очищувати смартфон", – пояснила виконувач обов'язків міністра охорони здоров'я.
Супрун зазначила, що більш універсальним, ефективним та доступним способом можуть бути спиртовмісні дезінфектанти – наприклад, спиртовмісний дезінфікуючий засіб, спрей чи серветки, наприклад, на основі ізопропілового спирту. Або ж скористайтеся звичайними вологими серветками, вони також очищають поверхню, хоч і не мають дезінфікуючої активності.