Днями Верховна Рада ухвалила в цілому законопроект №7474 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо використання найменування та ознак належності до Національної поліції України». Ініціатори законопроекту у пояснювальній записці констатують, що останнім часом поліцейськими виявляються випадки використання юридичними особами (незалежно від форм власності), громадськими формуваннями символіки та/або її елементів, повного чи скороченого найменування Національної поліції України та їх похідних, зокрема в найменуванні, на одязі, транспорті, будівлях, у документації тощо. На їхню думку, певні дії юридичних осіб та громадських формувань, які використовують символіку та/або її елементи, повне чи скорочене найменування Національної поліції України та їх похідні, можуть негативно позначитися на довірі населення до поліції, а також вплинути на стан публічної безпеки і порядку в державі. Саме через це і виникла потреба виникла потреба нормативно врегулювати питання використання найменування та ознак належності до Національної поліції України.
Заради об’єктивності є сенс навести текст законопроекту:
«Верховна Рада України п о с т а н о в л я є:
I. Внести зміни до таких законодавчих актів України:
1. Кодекс України про адміністративні правопорушення (Відомості Верховної Ради УРСР, 1984 р., додаток до № 51, ст. 1122) доповнити статтею 1843 такого змісту:
“Стаття 1843. Незаконне використання найменування та ознак належності до Національної поліції України
Незаконне використання фізичною особою ознак належності до Національної поліції України за відсутності ознак діяння, передбаченого Кримінальним кодексом України, або незаконне використання нею на транспортному засобі найменування Національної поліції України чи похідних від нього, у тому числі викладених іноземною мовою, —тягне за собою накладення штрафу від однієї до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Незаконне використання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними особами та фізичними особами — підприємцями, а так само громадськими об’єднаннями, ознак належності, найменування Національної поліції України або похідних від нього, у тому числі викладених іноземною мовою, на одязі, транспортних засобах, будівлях, бланках документів, у найменуванні за відсутності ознак діяння, передбаченого Кримінальним кодексом України, — тягне за собою накладення штрафу на фізичних осіб — підприємців, посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об’єднань від двох до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Дії, передбачені частиною першою або другою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за таке саме правопорушення, — тягнуть за собою накладення штрафу на фізичних осіб від трьох до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та на фізичних осіб — підприємців, посадових осіб — від чотирьох до п’яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.”.
2. У Законі України “Про Національну поліцію” (Відомості Верховної Ради України, 2015 р., № 40—41, ст. 379):
1) у частині першій статті 1 слова “Національна поліція України (далі — поліція)” замінити словами “Національна поліція України (поліція)”;
2) доповнити Закон статтею 51 такого змісту:
“Стаття 51. Використання найменування та ознак належності до поліції
1. Ознаками належності до поліції є символіка поліції, однострій поліцейських, спеціальні звання, відомчі відзнаки, спеціальний жетон та службове посвідчення поліцейського.
2. Використання найменування поліції або похідних від нього, у тому числі викладених іноземною мовою, ознак належності до поліції здійснюється виключно поліцією, а в інших випадках — за рішенням керівника поліції.
3. Використання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними особами, фізичними особами — підприємцями та громадськими об’єднаннями, а так само фізичними особами ознак належності, найменування поліції або похідних від нього, у тому числі викладених іноземною мовою, на одязі, транспортних засобах, будівлях, бланках документів, у найменуванні з порушенням вимог частини другої цієї статті заборонено і має наслідком відповідальність відповідно до закону.”;
На мою думку, ухвалений законопроект є надто неоднозначним. З одного боку, проблема наявності квазі-поліцейських структур недержавного походження назріла давно, тож її, поза сумнівом, потрібно вирішувати. З іншого боку, запропоновані методи вирішення викликають цілу низку запитань.
Отже, спробуємо розібратися детально. Спочатку – про зміни до КупАП. У законопроекті пропонується доповнити КУпАП статтею 1843 «Незаконне використання найменування та ознак належності до Національної поліції України». Необхідність внесення відповідних змін обґрунтовується, зокрема, тим, що поліцейськими виявляються випадки використання юридичними особами (незалежно від форм власності), громадськими формуваннями символіки та/або її елементів, повного чи скороченого найменування Національної поліції України та їх похідних, зокрема, в найменуванні, на одязі, транспорті, будівлях, у документації тощо. Дійсно, наявна в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань інформація демонструє, що використання юридичними особами та громадськими формуваннями у своїх найменуваннях слова «поліція» в усіх відмінках є досить поширеним явищем.
Втім, не виключено, що протидіяти подібним явищам більш доцільно не шляхом запровадження адміністративної відповідальності, а шляхом реалізації та розвитку вже існуючих заборон та обмежень у цій сфері. Так, відповідно до ч. 4 ст. 16 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» найменування юридичної особи не може бути тотожним найменуванню іншої юридичної особи. У найменуванні юридичних осіб забороняється використовувати: повне чи скорочене найменування державних органів або органів місцевого самоврядування, або похідні від цих найменувань; терміни, абревіатури, похідні терміни, заборона використання яких передбачена законом (абз. 2, 4 ч. 5 ст. 16 цього Закону). При цьому однією з підстав для відмови у державній реєстрації є невідповідність найменування юридичної особи вимогам закону (п. 8 ч. 1 ст. 28 вказаного Закону).
У разі виявлення правопорушення, про яке йдеться у пропонованій ст. 1843, перш за все, слід поставити питання – чому була проведена державна реєстрація відповідної юридичної особи, фізичної особи-підприємця чи громадського формування, адже відповідно до ч. 1 ст. 35 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» суб’єкти державної реєстрації за порушення законодавства у сфері державної реєстрації несуть відповідальність у порядку, встановленому законом.
Що ж стосується фізичних осіб, яких у законопроекті пропонується визнати суб’єктами правопорушення, передбаченого статтею 1843 КУпАП, то після прийняття законопроекту до адміністративної відповідальності можуть бути притягнуті цілком законослухняні громадяни, наприклад, актори, аніматори, гумористи, які у своїй творчій діяльності використовують відповідні сценічні костюми або транспортні засоби. Адже відповідно до ч. 2 ст. 5-1 Закону України «Про Національну поліцію» використання найменування поліції або похідних від нього, у тому числі викладених іноземною мовою, ознак належності до поліції здійснюється виключно поліцією, а в інших випадках — за рішенням керівника поліції. Простою мовою: хочеш зняти художній фільм, де одним з персонажів є поліцейський – попередньо погоджуй сценарій з керівником поліції? А якщо хочеш зробити селфі з патрульним, надягнувши на себе його кашкет? Гадаю, очевидно, що тут норма закону буде аж надто вибірковою, але будь-яка двозначність – поле для зловживань.
Крім того, у даному випадку постає питання: чому до адміністративної відповідальності будуть притягуватися особи, які безпідставно використовують найменування та ознаки належності лише Національної поліції України? Адже свої емблеми, прапори, формений одяг та інші ознаки належності має низка інших державних органів, служб, військових формувань тощо (Національна гвардія України, Збройні Сили України, Міністерство внутрішніх справ України, Державна прикордонна служба України, Служба безпеки України та ін.).
Тепер щодо «ціни питання». За вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 1843 КУпАП, пропонується встановити адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1000-2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Для порівняння: ч. 2 ст. 53 Кримінального кодексу розмір штрафу (як кримінального покарання) визначено в межах від 30 до 50.000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Наприклад, за порушення таємниці голосування (ст. 159 ККУ) сума штрафу коливається в межах 100-300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Вочевидь, є сенс збалансувати «розцінки», оскільки розмір штрафу за адміністративні правопорушення не може перевищувати розміру штрафу за кримінальні правопорушення.
Тепер – щодо змін до Закону України «Про Національну поліцію».
Включення до числа «ознак належності до поліції», з-поміж іншого, «відомчих відзнак» (ч. 1 ст. 5-1 Закону – в редакції законопроекту) виглядає надто загально і всеохоплююче: пригадайте, скільки сотень пістолетів, автоматів та навіть кулеметів видано в якості відомчих заохочувальних відзнак громадянам, які до поліції не мають жодного відношення.
Частиною 2 ст. 5-1 Закону (в редакції законопроекту) визначено, що використання найменування поліції або похідних від нього, у тому числі іноземною мовою, ознак належності до поліції здійснюється виключно поліцією, а в інших випадках – за рішенням керівника поліції. Очевидно, що прийняття керівником поліції на власний розсуд рішень щодо дозволу на використання найменування поліції та похідних від нього не поліцією, а іншими юридичними або фізичними особами, створює ризик суб’єктивного підходу та виникнення корупціогенних факторів.
Частина 3 статті 5-1 Закону (у редакції проекту), яка забороняє різним суб’єктам, які не відносяться до органів поліції, використання ознак належності, найменування поліції або похідних до нього, вочевидь, потребує спрощення. Зокрема, немає сенсу наводити перелік суб’єктів (органи державної влади та місцевого самоврядування, юридичні та фізичні особи та ін.), які гіпотетично можуть порушити вказані вище вимоги щодо заборони використання ознак належності, найменування поліції або похідних до нього. Натомість, необхідно дати у статті перелік випадків, коли використання відповідних ознак належності, найменування або похідних від нього має вважатись законним без одержання будь-якого дозволу: наприклад, у мистецькій діяльності, при виготовленні сувенірної продукції тощо.
Підсумовуючи, зазначимо: проблема зловживання брендом правоохоронних органів стоїть надзвичайно гостро і потребує вирішення, але ухвалений законопроект має чимало суттєвих вад, які необхідно усунути.