Нобелівський комітет із фізики Королівської академії наук Швеції назве у вівторок ім’я лауреата Нобелівської премії у цій галузі за 2018 рік.
У минулому році її володарями стали американські вчені Кіп Торн, Райнер Вайсс і Беррі Бериш “за вирішальний внесок у проект LIGO (лазерно-інтерферометричної гравітаційно-хвильової обсерваторії) і спостереження за гравітаційними хвилями”.
Компанія Clarivate Analytics у середині вересня, ґрунтуючись на рейтингу цитованості дослідників, опублікувала свій традиційний прогноз на Нобелівський тиждень, запропонувавши свої варіанти лауреатів премій 2018 року. 17 найбільш цитованих у своїх областях учених, які зробили масштабний внесок у науку, потрапили до списку Citation Laureates, який Clarivate Analytics складає з 2002 року. За даними компанії, що називає себе єдиним постачальником кількісних прогнозів нобелівських лауреатів, 46 осіб із їхнього списку в підсумку отримали нагороду, причому з 27 з них це сталося не пізніше, ніж через два роки після попадання в прогноз.
У цьому році, як пророкує компанія, премію з фізики можуть отримати Девід Авшалом із Чиказького університету (США) і Артур Госсард із Каліфорнійського університету в Санта-Барбарі (США) за спостереження спінового ефекту Холла в напівпровідниках, який пояснює поведінку електронів у магнітних полях. Ще один можливий лауреат — Сандра Фабер із Каліфорнійського університету в Санта-Крус (США), яка розробила “піонерські методи визначення віку, розміру галактик і відстані до них”, а також працювала з ідеєю холодної темної матерії. Нарешті, третій варіант компанії — Юрій Гогоці з універсітетa Дрекселя (США), Родні Руофф із Національного інституту науки і технологій Ульсан (Південна Корея) і Патріс Симон з університету Поля Сабатьє (Франція), які можуть отримати премію за відкриття в області отримання вуглецевих матеріалів і суперконденсаторів, що сьогодні складають конкуренцію хімічним батареям.
Шведські експерти, у свою чергу, вважають, що високої нагороди гідний описаний французом Аленом Аспе, австрійцем Антоном Цайлінгером і американцем Джоном Клаузером ефект “квантового заплутування”, коли частинки, що входили до складу однієї і тієї ж системи, продовжують “відчувати” зміни стану одна одної навіть на відстані декількох кілометрів. Премію може отримати і Мішель Майор (Женевський університет), який у 1995 році виявив першу в історії людства екзопланету. Це відкриття він зробив разом із Дідьє Келоз і Джеффрі Марсі.
Слід зазначити, що, згідно зі статистикою МОН, з 1993-го до 2016 року дипломи “доктора наук” отримали 17,7 тисяч осіб, а кандидатські дипломи — 153,7 тис. Тобто в Україні живе понад 171 тис. учених. Однак ця “наукова армія” не подарувала світові жодного Нобелівського чи Абелівського лауреата, та й просто фундаментальних досліджень проводиться вкрай мало (нещодавно український математик, який працює в університеті Чикаго, отримав премію Вольфа у розмірі 100 тисяч доларів). За оцінками експерта напрямку “Освіта” “Українського інституту майбутнього” Миколи Скиби, успішно інтегрованими у світовий науковий процес є 2,5 тис. українських вчених, не більше.
Із 1901 року Нобелівську премію з медицини вручали 108 разів. Лауреатами стали 214 осіб, середній вік яких становить 58 років. Наймолодшим володарем нагороди в 1923 році став Фредерік Бантінг (32 роки) за відкриття інсуліну, найстаршим — пийте Роус (87 років), який удостоївся її у 1966 році за відкриття онкогенних вірусів.
Вручення нагороди відбудеться 10 грудня в Стокгольмської філармонії у день смерті Нобеля. На сцені з рук короля Карла XVI Густава лауреати отримають золоту медаль із портретом засновника премії і диплом.
Розмір грошової складової нагороди в нинішньому році складе 9 млн крон (1,02 млн доларів) у кожній номінації.