Камери NASA, встановлені на повітряній кулі, відобразили рідкісне атмосферне явище – мезосферні хмари, також відомі як сріблясті хмари.
Місія Космічного агентства, названа PMC Turbo, проходила в липні протягом п'яти днів. Зараз вийшов звіт, присвячений цій місії, пише Naked Science.
Сріблясті хмари – вкрай розріджені хмари, що виникають в мезосфері на висоті 80 кілометрів. Вони складаються з кристалів льоду, проте до цих пір не до кінця відома природа їх ядер. Метеорологи віддають перевагу гіпотезі, згідної якої служать ядрами метеоритні останки. Хмари утворюються влітку між 43 та 65 градусами північної і південної широти. При цьому вони видні тільки в сутінки, після заходу Сонця, коли низькі шари атмосфери знаходяться в земній тіні.
На формування сріблястих хмар впливають атмосферні гравітаційні хвилі, які утворюються внаслідок обтікання гірських масивів вітровими потоками. Ці хвилі, проходячи через штормові області, можуть закручуватися в торнадо, тому їх вивчення є важливим для метеорології.
Восьмого липня NASA запустило велику повітряну кулю в мезосферу. До неї прикріпили вантаж із сімома камерами високої роздільної здатності і лідаром. Усі камери утворювали мозаїку, яка покривала 160 кілометрів. Кулю відправили з ракетного полігону Есрейндж (Швеція), через п'ять днів він прибув в Нунавут (Канада). За час польоту камери зробили шість мільйонів фотографій, загальний обсяг яких склав 120 терабайт.
Бернард Кайфлер, який брав участь у розробці експериментальної установки, розповів, що дослідники отримали на цьому етапі: «Ми вже знаємо двомірну структуру хвиль, виходячи з отриманих фотографій, але щоб скласти повний опис, необхідно третій вимір. Дані лідара дозволили встановити вертикальну структуру хвиль, яку ми б не отримали, використовуючи лише зображення».
У подальшому інформація PMC Turbo послужить для уточнення прогнозу погоди і кращого розуміння процесів, що відбуваються у верхній атмосфері не тільки Землі, але й інших планет – наприклад, Марса, де теж утворюються сріблясті хмари.