У ніч з 20 на 21 вересня відзначається одна з найбільш незвичайних природоохоронних дат, яку називають Ніччю кажанів. Про це повідомило Міністерство екології і природних ресурсів в Facebook.
За інформацією відомства, це загальноєвропейська природоохоронна акція, в якій беруть участь усі країни, що є сторонами Угоди про збереження кажанів у Європі – EUROBATs (діє з 1991 pоку, ратифікована Верховною Радою України 19 травня 1999 року). Дата відзначається в світі з 1997 року.
Також в Мінекології нагадали, що кажани – це "дивовижні" ссавці, які завдяки своїй будові оволоділи мистецтвом польоту.
Кажани ведуть нічний спосіб життя, оскільки мають дуже слабкий зір, пристосований тільки до темряви. Проте у кажанів чудово розвинені нюх і слух, які допомагають полювати і орієнтуватися в просторі, а також унікальна здатність до ехолокації, яка окрім них властива тільки дельфінам.
Кажани зустрічаються всюди, крім полярних районів і високогір'я. Більшість з них абсолютно безпечні – за винятком лише кажанів-вампірів з великими і гострими зубами. Вони мешкають в Латинській Америці і харчуються кров'ю дрібних гризунів, птахів, а зрідка – і домашньої худоби.
Що стосується кажанів, що мешкають в Україні та Європі, їх боятися не варто. Всі вони – комахоїдні тварини. Більше того, кажани навіть корисні, оскільки знищують багатьох шкідливих комах, які також активні в темний час доби, а вдень вислизають від уваги птахів.
Багато видів кажанів перебувають на межі зникнення. Проблема особливо загострилася в останні десятиліття. Це пов'язано з вирубкою дуплистих дерев, бо саме в дуплах більшість цих звірків знаходить притулок. Також негативно впливає на популяцію застосування різних отрутохімікатів.
Нагадаємо, в серпні 2018 року під час щорічного дослідження рукокрилих (кажанів) у зоні відчуження науковцям вдалось зафіксувати присутність 9 рідкісних видів рукокрилих, включаючи руду і малу вечірниць, пізнього кажана, лісового нетопира і нетопира-пігмея, двоколірного лилика, водяну нічницю, вуханя звичайного і, особлива гордість, широковуха європейського, якого за 11 років вдалося зафіксувати вдруге. Всі вони занесені до Червоної книги України, а широковух має ще і високий охоронний статус у Європі.