"ВІННИЦіЯнський кінофестиваль", який зараз триває у Вінниці, подарував мешканцям та гостям міста незабутню зустріч із кумиром дітей та молоді (та й не тільки їх), автором і виконавцем пісень про Марсіка та Бодю павука, екстравагантним та завжди позитивним Dzidzio.
Втім, як не важко здогадатися, на кінофестиваль артист завітав зовсім не з піснями, а зі своїм комедійним фільмом "Dzidzio. Контрабас". Стрічку показали просто неба на Майдані Незалежності, але перед безкоштовним кіносеансом Dzidzio поспілкувався із журналістами та прихильниками. Передусім розповідав про свою першу "повнометражку".
Ідея "Контрабасу" взялася з життя. Я жив у Яворові, недалеко від кордону, і люди гнали контрабандою все: бензин, солярку, сигарети. Зрештою бачив, що такі люди чогось досягли. Заробили легкі гроші, хтось став депутатом, хтось лікарем, хтось відкрив магазин. Люди мали гроші, вони виживали, це нормально, – сказав артист.
Немало повідав він і про свій другий фільм "Перший раз", прем'єра якого відбудеться вже 25 жовтня.
Це романтична комедія про мою першу любов. Цього я ще не показував, такого я ще не робив. Фільм знімали у селі, де я народився. Навіть зняли роддом, в якому я народився. Там дуже гарно і мальовничо, ми знімали цей фільм десь рівно місяць. Зараз ми вже його домонтовуємо, – натхнено промовив Dzidzio.
Не обійшлося і без кумедних запитань від вінницьких прихильників:
Я відростив собі бороду, як у Вас і хвостик, як у Винника. Скажіть, що ще потрібно, аби прорватися на українську естраду? – запитав один хлопець.
Зараз це доступно абсолютно кожному. Якщо раніше для цього потрібен був доступ на телебачення чи радіо, то зараз в усіх є інтернет. Якщо маєте хорошу пісню, хорошу ідею – знімайте відео, заливайте на Ютюб і здобувайте собі популярність, – серйозно відповів артист.
Коли ж запитання вичерпалися, Dzidzio нагородили "Золотим летючим слоном" – кумедним призом "ВІННИЦіЯнського кінофестивалю". Ну а далі… Далі був фільм, перегляду якого не завадив навіть дощ. Віддані глядачі дивилися кіно під зонтиками та навісами, і були абсолютно щасливі, але це вже зовсім інша історія…
Олександр Сашньов