Контроль при проведенні грошових переказів на суму від 30 тис. грн пропонується посилити – відправникам і одержувачам коштів потрібно буде вказувати інформацію про себе для повної ідентифікації.
Вказувати потрібно буде місце проживання, серію і номер паспорта, ідентифікаційний код.
Такі зміни запропонувало Міністерство фінансів, пише ЮрЛіга.
Документ оприлюднено на сайті міністерства для громадського обговорення, Мінфін зараз приймає зауваження і пропозиції до проекту.
Нові правила, в разі прийняття цього закону Верховною Радою, торкнуться всіх переказів, в тому числі міжнародних, які здійснюються без відкриття рахунку, в тому числі в іноземній валюті, банківських металах та інших активах.
Що стосується переказів на суму менше 30 тис. грн, вони будуть супроводжуватися мінімальною інформацією про ініціатора та отримувача переказу: ПІБ або найменування юрособи, номер рахунку або унікальний обліковий номер фінансової операції, який дозволяє здійснити відстеження операції.
Здійснити переказ буде неможливо, якщо така інформація не буде вказана.
Ці вимоги не поширюються на операції зняття коштів з власного рахунку, переведення коштів з метою сплати податків, штрафів, комунальних платежів, при використанні електронних грошей для оплати товарів або послуг (якщо номер платіжного інструменту або пристрою супроводжує переказ на всьому шляху руху коштів), переказ менше 30 тис. грн для оплати товарів або послуг (за умови, що платіжна система може відстежити переказ коштів і визначити особу, яка уклала договір з одержувачем про поставки товарів або надання послуг), а також операції із забезпечення проведення переказу коштів, здійснювані операторами послуг платіжної інфраструктури.
Передбачається підвищення вдвічі порога операцій, які підпадають під фінмоніторинг, зі 150 тис. грн до 300 тис. грн.
Також перелік суб'єктів первинного фінмоніторингу, які мають повідомляти Держфінмоніторингу про підозрілі фінансові операції, доповнять бухгалтери та податкові консультанти.
Заплановано поступовий перехід на ризик-орієнтований підхід при поданні інформації про підозрілі фінансові операції, удосконалення процедури визначення бенефіціарів власників компаній і введення адекватних заходів впливу за порушення антілегалізаційного законодавства від письмового попередження та штрафних санкцій до анулювання ліцензії.
Зокрема, запропоновано підняти штрафи за порушення законодавства щодо запобігання та протидії відмиванню доходів. Так, зараз за таке порушення передбачено штраф від 100 до 200 неоподаткованих мінімальних доходів громадян (НМДГ), а пропонується – від 300 до 2 тис. НМДГ. За неподання в передбачений термін інформації про кінцевий вигодоодержувача або про його відсутність пропонується встановити штраф від 3 до 5 тис. мінімумів (сьогодні в десять разів менше).
Істотні зміни пропонується внести до Кримінального кодексу. Верхня межа штрафу за тяжкий злочин пропонують збільшити до 75 тис. НМДГ (зараз це 50 тис.), а за особливо тяжкий злочин – до 100 тис.