Понад 100 учених з 20 наукових інституцій та вищих навчальних закладів України зібралися у Вінниці на VI Міжнародну науково-практичну конференцію «Василь Стус: життя, ідеологія, творчість, соціополітичний і літературний контекст», яку ініціював Донецький національний університет у рамках заходів Стусівського року. Упродовж двох днів, 20–21 квітня, учасники конференції обговорюватимуть питання філософсько-світоглядних основ творчості Василя Стуса, розглянуть його художню творчість і громадську діяльність, зокрема її вплив на формування дискурсу руху національного опору.
«Саме на Вінниччині і Донеччині переплелися дві долі: переміщеного університету і його геніального випускника Василя Стуса. У ювілейний для Василя рік Донецький національний університет ініціював низку заходів, присвячених його постаті, – говорить ректор Донецького національного університету імені Василя Стуса Роман Гринюк. – На сьогоднішню конференцію зібралися науковці, які представлять свої наукові доробки і напрацювання. Долучаться і викладачі нашого університету, які підготували наукові праці, дві книги. Перша «Василь Стус: відлуння і наближення» вийшла друком за підтримки Вінницької облдержадміністрації, а друга «З когорти великих: Василь Стус в історії університету» буде презентована 18 травня у День науки. Впевнений, це найменше, що може зробити університетська родина для Василя Стуса, чиє ім’я зобов’язує і орієнтує на нові здобутки».
З вітальним словом до учасників конференції звернулася і головний редактор газети «День» Лариса Івшина, яка долучилася до участі у поважному зібранні віртуально, завдяки відеозв’язку.
«Маємо давні стосунки з Донецьким національним університетом, які склалися органічно і найперше через те, що ми пробивалися один до одного, а разом і до розуміння постаті Василя Стуса, – підкреслила Лариса Івшина. – Я пригадую свої перші візити до Донецька, ще задовго до війни, але вже тоді витало в українському повітрі багато «спалахів» майбутніх «громів». І добитися зустрічі зі студентами у Донецькому університеті було складно, довелося домовлятися на самих верхах. Уже тоді Донбас справив на мене враження території, яку дуже міцно взяли під ідеологічний нагляд. Постать Стуса у радянський час була дуже не зручною. В університеті, де я навчалася, було дуже багато людей, які хотіли знати більше, ніж могла запропонувати радянська ідеологія. Коли ми всі слухали промови із з’їздів Радянського Союзі, у мордовських таборах сидів Василь Стус. І вже прийшов Горбачов, а Стус гинув в таборах. Це відображає суспільну дихотомію, яку не вдалося за короткий час подолати і в країні, яка здобула незалежність. Наближеність до Стуса, готовність його сприймати, є певним індикатором, що змінюється у сьогоднішній нашій країні»
Модератор конференції, завідувач кафедри теорії та історії української і світової літератури ДонНУ Віра Просалова нагадала присутнім, що газета «День» була однією із перших, хто підтримав студентську ініціативу присвоєння імені Василя Стуса Донецькому національному університету ще у 2008 році. Більше семи років «День» тривав руку на пульсі цієї ідеї. І коли виш, через всім відомі трагічні події, змушений був переїхати на Вінниччину – «День» першим підставив плече підтримки та допомоги, і першим привітав з присвоєнням імені Василя Стуса.
«І викладачі, і студенти пам’ятають про це і дякують «Дню» та персонально Ларисі Івшиній за міцну дружбу», – резюмувала Віра Просалова.
Серед учасників конференції був присутній і син поета, генеральний директор Національного музею Тараса Шевченка Дмитро Стус. Він презентував учасникам поважного зібрання віртуальний музей Василя Стуса, який запрацював минулого року. В експозиції представлені рукописи, приватні речі, світлини, а також аудіозаписи виступів поета, його листи до друзів та мистецькі інтерпретації різних творів.
«Музей – це проект, над наповненням якого на громадських засадах працюю я та двоє моїх колег, – каже Дмитро Стус. – Він орієнтований передусім на сучасне молоде покоління, яке не читає, а сприймає через візуал. Ми вже маємо 120 відвідувачів за півроку і півтори тисячі тих, хто постійно стежить за сторінкою музею у «Фейсбук», а періодично заходить до музею. Відвідати його можна у будь-якому куточку світу. Музей складається з чотирьох періодів: «Життя Василя Стуса», «Контекст світовий», «Контекст український» і «Літературна спадщина». Тобто ми намагаємося показувати не просто, про що писав Стус, а що в той час відбулося у світі, що відбувалося в світовій літературі актуальне для нього, що він читав і якими речами цікавився. Головна задача музею – зачепити емоційну складову, бо якщо просто викласти матеріали і сказати, що Стус великий, – нічого не зміниться, треба пояснювати і трактувати».
За результатами конференції її учасники планують ухвалити звернення до Міністерства освіти та науки України, органів управління освітою з пропозицією підтримати проведення подібних конференцій на різних рівнях державних інституцій. Окрім цього, підтримувати проведення подібних наукових форумів щонайменше один раз на п’ять років.
Олеся Шуткевич