На острові Хортиця впродовж останніх п’ятнадцяти років вчені досліджують унікальний археологічний комплекс ямної культури – Генералка-2.
Про це повідомляє спільнота “Хортиця Національний заповідник – National Reserve Khortytsya”.
Археологи досліджують складний об’єкт із системою переривчастих ровів. За своїми параметрами вони близькі до так званих огороджених святилищ, розповсюджених на території Європи.
Дослідник пам’ятки – директор обласного центру охорони культурної спадщини Олег Тубольцев.
По-перше, пам’ятка Генералка-2 має основній двошаровий комплекс та декілька більш пізніх поховань. Перший шар Генералки-2 представлено системою ровів, які зорієнтовані по сторонах світу виступами в північній та північно-західній частинах комплексу. Рови почали будувати навколо майданчика приблизно в період 3020—2800 років до нашої ери. Виходячи з характеру знахідок можна припустити, що рови — це сліди траншей від невеликих каркасних стін або ритмічно розташованих стовпових конструкцій. У такому разі вони могли бути частиною огорожі (палісаду). Водночас стовпи стояли і окремо за ровами та мали самостійне значення. Під час та після спорудження комплексу вздовж цих конструкцій зафіксовано місця з матеріалом ритуального характеру (жертовник з нижньою щелепою людини, яма з черепом).
Дещо пізніше, близько 2750—2500 років до н. е., на територію Генералки-2 знову прийшли люди. Це плем’я було нащадками тих, хто раніше побудував тут огороджене святилище. Можливо, вони вже довго мешкали на території островів Байда та Дурна Скеля. Представники ямної культури, нові мешканці Генералки, використовують майданчик та збережені частини конструкцій для спорудження тимчасового табору. Цей період представлено виразною керамікою з шнуровим орнаментом та пальцевими защепами.