Вінничанам варто готуватися до “автобусної революції”?

Міністр інфраструктури Володимир Омелян сповістив про близьке завершення ери “жовтих “Богданів”. Кабмін розробив нові правила пасажирських автоперевезень, які (цитата) “сприятимуть прозорій та чесній конкуренції, яка приведе до того, що “мільйони людей в Україні будуть користуватися не морально і фізично зношеними маршрутками, часто нелегально переробленими з вантажних мікроавтобусів, а сучасними, комфортними, безпечними автобусами. Це не політ у космос, за яким спостерігали з захватом, але це справжня революція у сфері автобусних перевезень!” Суть автобусної революції у змінах порядку проведення конкурсу на регулярних автобусних маршрутах та правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту (тобто, стосується усіх автоперевезень – і міських, і міжміських). Чиновники не виключають, що спершу на ринку виникне бардак, зате потім українці отримають безпеку та якість перевезень. Отже, зі ржавими “богданами” на вулицях міст та з древніми “спринтерами” з “табуретками” замість нормальних сидінь на дорогах України вже можна прощатися. Ура!

Що змінюється на ринку пасажирських перевезень

Як тільки нормативні документи будуть доопрацьовані з Міністерством соціальної політики та асоціацією міст, нові правила мають опублікувати на сайті Кабміну. А поки зі слів міністра інфраструктури відомо про кілька принципових змін реформування ринку пасажирських перевезень.

По-перше, запроваджується конкурс на міжобласні автобусні маршрути за заявницьким принципом. У дозвільній системі цей принцип означає, що у п’ятиденний термін після подачі заяви підприємець може розпочати свій бізнес, а чиновники протягом місяця приходять до нього, аби переконатися, що він не порушує якихось нормативів. Як саме принцип працюватиме у конкурсній процедурі — поки не зрозуміло.

По-друге, від перевізників вимагатиметься обов’язкова наявність на міських і приміських маршрутах автобусів, пристосованих для перевезення осіб з інвалідністю. До кінця 2019 – у кількості 35% автопарку, а з 2020 року — 50%.

По-третє, перевага на конкурсі надаватиметься перевізнику який пропонує низькопідлогові автобуси, електробуси, автобуси з більшою категорією екологічності (Євро-6). Аби лише подібне “надавання переваг” не стало корупційною лазівкою. Наприклад, скарги на перевізників “губляться” – і підстав для перевірки нема. Відповідно, і автопарк залишається, таким як був, і підприємство спокійно собі працює.

По-четверте, перевізнику, який працював на маршруті без порушень, надаватиметься право продовжити дозвіл ще на 5 років за умови інвестування в оновлення автопарку.

По-п’яте, спростять конкурсну процедуру на внутрішньообласні, приміські, міські автобусні маршрути – за рахунок зменшення кількості документів, які подаються на участь у конкурсі. А взагалі, планується поступовий перехід на електронну систему подачі документів.

І нарешті, по-шосте, буде спрощено процедуру відкриття нових автостанцій та врегулювано існуючі проблеми взаємовідносин перевізників та автостанцій.

Україна пасажирська: забудь про “жовті відра з гайками”

Це перший етап реформування галузі автомобільних пасажирських перевезень. “Далі – зміни, які дадуть можливість адаптувати маршрутну мережу та мережу автостанцій до потреб громадян та створити загальнодоступний реєстр маршрутної мережі автобусних сполучень по всій Україні”, – зазначив міністр.

В мережі жваво відреагували на новину.

Дійсно, маршрутки своє вже віджили і як транспорт морально тричі застаріли. Віджили і методи господарювання підприємців, які, будуючи напівтіньовий бізнес на транспортних проблемах української держави, абсолютно не дбали про імідж та перспективу.

Терпець уривається. Так у кінці січня стало відомо, що Тернопільська міська рада ухвалила радикальне і водночас історичне для міської інфраструктури рішення — розірвала договори з усіма приватними перевізниками. Причина – ненадання якісних послуг з пасажирського перевезення в місті та вперте невиконання умов договору. Містяни поставили ультиматум перевізникам — або виконання усіх вимог, або недопущення до перевезення пасажирів.

Такий кейс мав би стати в нагоді і Києву. Адже ледь не щоденно з’являється низка повідомлень на кшталт: маршрутка збила людину на зупинці, водія маршрутки спіймали п’яним за кермом, в маршрутці відмовились везти ветерана АТО чи пенсіонера безкоштовно, при тому ще й облаяли, або ж маршрутка виїхала на рейс з поламаними гальмами.

Відео маршрутки:

Григорій Мельничук, експерт ГО "Рада з урбаністики Києва", зазначає: “У 80-х роках, принаймні в Києві, були незручні маршрутні таксі — старі мікроавтобуси лише з сидячими місцями, проїзд в яких коштував втричі дорожче за звичайний транспорт. Але вони швидко переміщалися по місту та перекривали дефіцит муніципального транспорту. Сьогодні ж клієнтська ніша змінилася. Потрібно перевозити не тих пасажирів, яким взагалі нема чим їхати, а тих, хто бажає отримати альтернативу таксі чи індивідуальному автомобілю. Тобто приватним перевізникам потрібно сьогодні “боротися” не з тролейбусом чи міським автобусом, яких вже достатньо на маршрутах, а конкурувати за більш платоспроможного пасажира, який хоче відмовитися від використання індивідуального авто в місті. У Києві зараз є багато людей, які б з радістю їздили, умовно кажучи, зі спального району Троєщина в центр міста на роботу за якихось 10-15 гривень, замість того, щоб нести амортизаційні витрати та нервуватися за кермом. Але це люди, яким потрібен більший комфорт, ніж у муніципальному транспорті”.

І що ми бачимо натомість? Незграбні жовті “богдани” – здебільшого старі, обшарпані, без супровідних документів та з неврівноваженими водіями, яких, по суті, ніхто не контролює.

Про сталий розвиток міста Києва, цього разу без маршруток

Про якість роботи міських приватних перевізників у столиці, Укрінформ запитав у Комунальної служби перевезень (підпорядкована КДМА). Її начальник Сергій Савтир повідомив, що станом на 29 січня 2018 року на автобусних маршрутах загального користування м. Києва, які працюють в режимі маршрутного таксі, працює 21 автомобільний перевізник приватної форми власності.

На таксомоторні маршрути щоденно виходить близько 1600 автобусів. З них лише 200 автобусів (12% від загальної кількості) новенькі – 2015-2017 років випуску. Про вік інших — не повідомляється.

За словами пана Савтира, стратегія розвитку міста Києва до 2025 року, яка затверджена Київрадою у 2011 році, передбачає оптимізацію маршрутної мережі громадського транспорту шляхом імплементації рекомендацій звіту «Дослідження сталого розвитку міського транспорту», виконаного в результаті спільної роботи експертів КМДА та Світового Банку. “Очікується збільшення частки електротранспорту в структурі пасажирських перевезень, в т.ч. шляхом впровадження рухомого складу, незалежного від лінійної електромережі (тролейбус з автономним ходом, електробус); якісне оновлення рухомого складу громадського транспорту шляхом впровадження рухомого складу підвищеної місткості з низькою підлогою; впорядкування послуг, що здійснюються приватними перевізниками, шляхом перегляду принципів співпраці перевізників з містом, вдосконалення конкурсної процедури з розподілу маршрутів, та передбачає зменшення частки перевезень автобусами малої місткості від загальної кількості пасажирських перевезень до 13%”, – зазначається у відповіді.

Стверджується також, що “фахівцями Департаменту транспорту здійснюються перевірки (чергові та позачергові) виконання умов укладених договорів з перевізниками, в тому числі на маршрутах. У випадку виявлення порушень до перевізників застосовуються відповідні заходи впливу, передбачені нормами чинного законодавства України та умовами Договорів. Залежно від порушень застосовується або розірвання договору, або порушення фіксується в акті (третій акт порушень протягом року є підставою для розірвання договору з перевізником)”.

Найбільш поширеними порушеннями серед приватних столичних перевізників є:

• робота на лінії транспортних засобів в меншій або більшій кількості, ніж це визначено умовами договорів,

• недотримання графіку руху,

• відсутність у транспортних засобах документів, передбачених ст. 39 ЗУ «Про автомобільний транспорт» та Правилами надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.1997 р. № 176 (які, як ми розуміємо, від сьогодні змінюються — Авт),

• невиконання інвестиційних зобов’язань за договорами.

За 2017 рік до служби перевезень надійшло 4600 звернень через «Контактний центр міста Києва». Найбільше скарг надходить з таких питань: відмова в пільговому перевезенні, культура обслуговування пасажирів та інтервал руху.

З 2015-2017 роки Департаментом транспортної інфраструктури за порушення умов договорів розірвано 24 договори (2015 рік – 1 договір, 2016 рік – 5 договорів, 2017 рік – 18 договорів) з перевізниками, зокрема: 2015 рік – маршрут № 570, 2016 рік – маршрути №№ 213, 519, 412-к, 232, 444, 2017 рік – маршрути №№ 459, 507, 516, 151, 242, 434, 496, 504, 509, 526, 528, 542, 545, 569, 577, 555 та 557.

Сподіваємось, обіцяна “автобусна” революція таки стане революцією. Годі вже принижуватися пересуванням в тих “відрах з гайками”!

Микола Романюк, Оксана Поліщук, Київ