У мисливські угіддя Вінницької області зубрів завезли ще 1979 року із державного лісомисливського господарства «Цуманське» Волинської області в кількості 6 особин (4 самки і 2 самці). У перший рік чисельність червонокнижних тварин зросла до 8 голів, протягом наступних десяти років — до 47.
Зараз у мисливських угіддях ДП «Хмільницький лісгосп» Вінницької області нараховується вже 90 голів — і це третина від загальної кількості тварин по всій Україні. Вінницьким лісівникам вдалося сформувати найбільшу в державі популяцію зникаючого червонокнижного виду, але нині, як вони кажуть, без спеціальних умов охорони й догляду виживання зубра неможливе!
Зусилля лісівників у справі охорони зубрів на сьогодні підтримують лише Вінницька обласна рада та Вінницька ОДА. Щорічно з обласного бюджету надається 140—150 тисяч гривень для охорони й відтворення поголів’я зубрів. Але це крапля в морі від потреби, навіть на корми для тварин, яких у зимовий період треба досить потужно підгодовувати, не вистачає, — коментує завідувач сектору мисливського господарства Вінницького обласного управління лісового та мисливського господарства Василь МЕЛЬНИК. — Та головна проблема навіть не стільки у недофінансуванні на утримання тварин, скільки у відселенні. Нині щільність поголів’я в екосистемі області становить 5,8 особини на 1000 гектарів угідь при нормі 4 особини. Стадо велике, і це призводить до значного пошкодження лісових насаджень, плодових садів та сільськогосподарських культур. Без шкоди поголів’ю щороку можна вилучати з популяції до 10 зубрів. Для відлову в екосистемі області облаштовано 8 пасток. Однак процедура отримання дозволів на відлов та переселення надзвичайно довготривала. Складається враження, що держава не зацікавлена у тому, щоб збільшувати популяцію зубрів і розширювати територію їхнього розселення. Свого часу ми ініціювали запровадження державної програми зі збереження зубрів, але на пропозиції вінницьких лісівників ніхто не зважив. Захист зубрів — це безпосередня компетенція Міністерства екології та природних ресурсів, перед яким ми кілька разів висували клопотання щодо спрощення процедури відселення тварин, але маса дозволів залишається по сьогодні. Щоб їх отримати, треба пройти сім кіл пекла, процедура займає щонайменше три роки. Інші області зацікавлені у придбанні зубрів, бо ж мають солідні лісові масиви для їх розведення. Загалом, починаючи з 2008 року, ми відселили 12 зубрів у Львівську область, 6 — у Волинську, 5 — у Чернівецьку. На сьогодні маємо дозвіл на відлов 10 голів у Чернівецьку область.
Серед небезпек, які чатують на вінницьких зубрів, лісівники називають і браконьєрів. Найбільшою трагедією стала масова загибель 20-ти червонокнижних взимку 2016 року. Є всі підстави стверджувати, що стадо зубрів браконьєри загнали на водоймище поблизу села Трибухи Літинського району. Тварини потопилися… Двох зубрів як мінімум браконьєри вбили і розібрали на м’ясо.
Браконьєри — ось головна біда нашого часу. Вони зараз сучасні і «модні», з технікою, рушницями, тепловізорами, на джипах і хочуть крові, — каже старший єгер Хмільницького лісгоспу Олександр СІВАЧЕНКО. — Нікому не побажаю побачити на власні очі, як помирає стадо зубрів у крижаній воді. Під час тієї січневої трагедії загинули самки-вожаки, і зубри довго відходили від стресу. З часом стадо об’єдналося, відновилося, повернулося до звичного, спокійного способу життя і привело 10 маленьких зубренят, що для нас є знаковим, бо, очевидно, страх минув. Але винних досі не покарали.
Єдине, що держава спромоглася зробити останнім часом щодо захисту тварин, — це сформувати нові тарифи на відшкодування збитків, які завдають лісовому господарству браконьєри під час незаконного добування дичини.
За результатами 2017 року,у мисливських угіддях області затримали 398 порушників. Найбільше браконьєрів «спіймали на гарячому» лісівники Вінницького, Гайсинського та Могилів-Подільського лісгоспів. Останній взагалі став єдиним, де за незаконне добування зайця-русака порушник сплатив 8 тисяч гривень. А якби лісова служба зловила браконьєра, який вбив зубра, йому б довелося викласти майже 130 тисяч гривень.
Але спіймати браконьєра — це одне, а от доказати, що незаконне добування тварини його рук справа — це інше. Більшість випадків щодо браконьєрства доводиться передавати до суду, — продовжує Василь Мельник. — В інших країнах, як-от в Польщі чи Білорусі, діє селекційний відстріл тварин, зокрема й на старих зубрів. Адже чим більша тварина, тим достойніший трофей. Ліцензія на добування коштує в середньому 2 тисячі умовних одиниць. І цілком раціонально було б запровадити такі дозволи й у нас. Адже після 20-ти років зубр вже не бере участі у відновленні поголів’я, і стадо його позбувається. Старі зубри самітниками бродять лісовими угіддями і в самотності помирають. А могли б принести для лісового господарства, зокрема й свого стада, дохід, який можна було б спрямувати на утримання червонокнижних.
Існуюча система утримання зубрів, коли основна їхня чисельність зосереджена в одному районі області і перевищує оптимальні показники, потребує термінового перегляду. В іншому разі існує великий ризик поширення інфекційних хвороб у стаді, що може призвести до масової смертності. Аби червонокнижні зубри не залишилися тільки на картинках у підручниках з природознавства, тварини просять державу звернути на них увагу — вже зараз…
Олеся ШУТКЕВИЧ, День