Виставка світлин «Літні Мемо 90+» відкрилася сьогодні у мистецькій галереї «ІнтерШик». У експозиції представлено 17 чорно-білих фотографій, на яких зображені бабусі з Вінницького обласного пансіонату для людей похилого віку. Наймолодшій героїні 90 років, а найстаршій – 96. Ініціатором фотовиставки стала авторка проекту «Мистецькі експедиції» Людмила Гарарук. Каже, що фото літніх жінок, представлених на виставці, мають стати сигналом до активізації руху назустріч потребам літніх людей, зокрема у спілкуванні та увазі.
«Головна ідея експозиції полягає в тому, що досліджувати історію власного коріння та країни можна, не лише подорожуючи з експедиціями і фотографуючи пам’ятки архітектури, а й спілкуючись з тими людьми, які дуже багато бачили у своєму житті, – каже Людмила Гарарук. – Вони на власному досвіді відчули, що таке колективізація, Голодомор, репресії, війна, перебудова. Тому мета виставки – привернути увагу до жінок, у яких нікого не залишилося або до них дуже рідко приїжджають рідні. Для них найважливішим залишаються увага та нагода поспілкуватися».
Фотосесію для літніх фотомоделей проводив вінницький фотограф Сергій Олійник. Зізнається, що у такому «насиченому» на емоції проекті йому довелося працювати вперше.
«Не знаю, хто отримав більше насолоди від роботи – я чи мої фотомоделі, – посміхаючись, каже Сергій. – Працювати з ними було в задоволення, бабусі не вибагливі, багато розповідали про своє життя, тому зловити емоцію і зробити вдалий кадри було нескладно. Коли вони бачили фотоапарат, то одразу починали жартувати: «навіщо мене фотографувати без зачіски», «я вже стара баба», «чого мені не сказали, що будете фотографувати, я б зуби наділа». Така іронія викликала посмішку. Так, вони у зморшках, вироблені і немічні, але кожна по-своєму прекрасна і мудра».
На презентацію фотовиставки завітали і літні фотомоделі. Деякі з них вперше в житті брали участь у фотосесії.
«Не люблю фотографуватися, але всі дівчата йшли, то й я пішла. На фото не дуже на себе схожа, але мені подобається, що я тут весела, – каже 96-річна Ганна Добровольська. – Я проста жінка з села, скільки себе пам’ятаю – працювала у колгоспі ланковою, зранку і до вечора на полі. У молодості не мала вільної хвилинки, тепер як на курорті. У пансіонаті у нас багато вільного часу, за нами доглядають, дають гарно їсти, допомагають помитися. Добре зараз жити».
Презентація фотовиставки відбулася завдяки департаменту соціальної та молодіжної політики Вінницької ОДА. Його директор Наталя Заболотна переконана, що таких проектів має ставати дедалі більше. Каже, що настав час активізувати життя людей, які перебувають у закладах, так би мовити, закритого типу. А навідуватися до них треба не лише перед святами з солодощами, але й у будні дні, бо просте спілкування і увага кращі за тисячі подарунків.
Олеся ШУТКЕВИЧ, фото автора