Наприкінці минулого року, на посаду директора Вінницького будинку-інтернату геріатричного профілю був оголошений конкурс. Свою кандидатуру запропонував очільник Вороновицького психоневрологічного інтернату Сергій Якубовський. Він маючи досвід, управління такого роду закладами, запропонував новий стратегічний план розвитку Вінницького інтернату – програму з вдосконалення послуг реабілітації підопічних, а також організації для них дозвілля. Під час абсолютно відкритого та прозорого конкурсу спеціальна комісія відібрала кандидатуру Сергія Якубовського на посаду очільника Вінницького будинку-інтернату геріатричного профілю. 20 грудня минулого року депутати Вінницької облради підтримали його кандидатуру на посаді керівника інтернату. І 5 січня цього року Сергій Якубовський приступив до своїх обов’язків, щоправда керівником вже об’єднаних закладів, оскільки депутатський корпус проголосував за злиття Вороновицького психоневрологічного інтернату та Вінницького будинку-інтернату геріатричного профілю, приєднавши перший до останнього.
Сергій Олександрович, навіщо об’єднали Вороновицький інтернат з Вінницьким?
-Ми підрахували, що злиття дозволить заощаджувати щороку кошти на утриманні закладів. Дозволить впорядкувати штатну чисельність працівників, створити нові відділи (схема 1 та схема 2). Таких інновацій ще немає в жодній інтернатній установі. Відділ медичного супроводу та фізичної реабілітації направлений на надання якісних кваліфікаційних медичних послуг. Відділ правового, кадрового та соціального обслуговування націлений на удосконалення системи соціального обслуговування в межах чинного законодавства. А також одним з найголовніших є відділ соціально – психологічної та трудової реабілітації, у якого основною метою є, організація дозвілля та впровадження трудотерапії, як методу повернення мешканців в соціум. Тож об’єднання відбулося задля економії. А заощаджені кошти можна, як раз таки, витратити на програму реабілітації та організації дозвілля для підопічних, або на інші важливі потреби області.
До речі, про Вороновицький психоневрологічний інтернат. Завдяки вашому плану розвитку цей заклад став одним з найкращих соціальних установ Вінницької області із психоневрологічних. Те ж саме плануєте втілити і у Вінницькому будинку престарілих?
Так, наразі Вороновицький психоневрологічний інтернат забезпечує підопічних всім необхідним в межах своїх можливостей і навіть більше, але там ще є над чим працювати. Я переконаний, що в Україні мають відійти від стереотипу, що інтернат – це щось погане. Аж ніяк. Інтернат має забезпечити для підопічних максимально комфортні, наближені до домашніх, умови перебування, також умови для реабілітації і цікаве дозвілля. Цей принцип я сповідую і відштовхуючись від нього розробляючи стратегічний план для Вінницького будинку-інтернату геріатричного профілю, який повинен перетворитись із інтернатного закладу на пансіонат. Варто зазначити, існуючих результатів не можливо було б досягти без підтримки Вінницької обласної державної адміністрації та обласної ради. Окремо хочеться подякувати керівництву департаменту соціальної та молодіжної політики за всебічну підтримку.
Ви сказали про реабілітацію пацієнтів. Що маєте на увазі? І що вам вдалося зробити в цьому напрямку?
-Вже облаштували соляну кімнату. Наразі в закладі облаштовують кімнату аромотерапії, кабінет емоційного розвантаження, кімнату для масажу, кімнату для приготування та прийому кисневого коктейлю, а також кімнату для озокеритотерапії. Це надасть пацієнтам куточок, де вони зможуть розслабитися на самоті, або ж під час розмови з психологом, отримати оздоровчі процедури. Щоб облаштувати ці всі кімнати, зараз активно тривають ремонтні роботи, а обладнання уже придбали. Плануємо придбати також гідро ванни. А більш детально про цілющі властивості розповість наша старша медсестра Світлана Петрівна, вона дуже хороший спеціаліст.
Світлана Петрівна, розкажіть про соляну кімнату, гідрованни, озокеритолікування та кисневий коктейль.
-Соляна кімната дозволяє здійснювати галотерапію, тобто застосувати цілющі властивості солі для лікування та профілактики хвороб опорно-рухового апарату підопічних. Водолікування, здійснює позитивний вплив на важливі процеси в організмі – терморегуляцію та обмін речовин, серцево-судинну і нервову системи, дихальні функції та імунітет. Озокеритолікування має протизапальну, судинорозширюючу та протимікробну дію. Кисневі коктейлі мають омолоджуючі і оздоровчі властивості. Вони допомагають наситити організм киснем. Для наочності, скажімо, що одна порція кисневого коктейлю рівноцінна двогодинній прогулянці в хвойному лісі. Вище перелічений спектр послуг реабіліації сприятиме продовженню життя мешканців, – розповіла старша медсестра закладу Світлана Петрівна.
Сергій Олександрович чи займаються підопічні лікувальною фізкультурою? Це ж також необхідний елемент реабілітації
-Так займаються в лікувально-фізкультурному кабінеті, щоправда у ньому дещо застарілі тренажери. Тож плануємо закупити нові. Ми радіємо, що підопічним подобається займатися фізичними вправами, вони самі виявляють бажання, треба це в них підтримувати.
Що саме робите для організації дозвілля підопічних?
– Зараз відремонтували холи на поверхах. Це своєрідні зали відпочину. На третьому поверсі ми поставимо комп’ютери для наших підопічних за прикладом соціальної програми «Університет третього віку», також там стоятимуть п’ять столиків для шахів та п’ять столиків шашок, щоб проводити турніри. На четвертому поверсі ми поставимо два більярдних столи, які незабаром придбаємо, а на п’ятому поверсі поставимо два тенісних столи.
Гарною новиною для мешканців та працівників будинку-інтернату, стало придбання електричних підйомників, призначених для підняття, пересаджування і транспортування людей, що не можуть самостійно пересуватися та потребують стороннього догляду. Чотири підйомники тепер полегшують роботу молодшого медичного персоналу. Вироби відповідають стандарту Європейської Директиви 93/42/ЕЕС, оснащені електроприводами Linak (Данія), що живляться від акумуляторних батарей. Ширина бази підйомників дозволяє переміщати людину крізь стандартні дверні отвори. Є можливість підйому з рівня підлоги. Дистанційний пульт управління дозволяє легко і плавно керувати переміщенням. Все передбачено для індивідуального комфорту людини, м’яке сидіння, як люлька, огортає тіло та не спричиняє ніяких незручностей. Надлишкова вага та фізична неспроможність мешканців, не давала їм можливості вільно пересуватися на протязі 6-8 років життя, а тепер завдяки можливостей електричних підйомників мешканці закладу спроможні вдихнути на повні легені свіжого повітря та здійснити прогулянку на візках по алеях квітучого парку установи, відвідувати заходи, спілкуватися з іншими мешканцями.
Чому саме більярд, теніс та комп’ютери?
-Це саме те чого захотіли наші підопічні, тому що перед тим як приступити до організації дозвілля ми провели моніторинг. Але про це більше розповість організаторка культурних заходів в закладі Любов Семцова.
Пані Любов розкажіть як з’ясовували що саме цікаво підопічним?
– Ми разом розробили анкети для наших мешканців. Вони під час анкетування виявили бажання, щоб нашому закладі працювали гуртки, а також працювали доступні для загалу шахи, шашки, більярд, тенісний стіл, комп’ютерний клас. В нас тенісний стіл є, а от більярд – це їхня мрія. Сергій Олександрович їм пообіцяв і сказав мені, що не може не виконати, тож будь-що більярд бути. Комп’ютери ми отримали із обчислювального центру (7 штук) та плануємо одержати з Вінницької обласної Ради (5 штук) . Дякуючи депутатському корпусу та небайдужим людям в нас буде близько 14-ти комп’ютерів, нам потрібно лише допомога в тому, щоб встановити в них операційні системи, – пояснила Л.Семцова.
Як проводять своє дозвілля підопічні зараз?
– Ми організовуємо майстер-класи, концерти, до нас приходять гості, яких ми запрошуємо із аматорських колективів художньої самодіяльності, а також із шкіл. Є налагоджена система із волонтерами, вони проводять такі заходи, які роблять життя наших мешканців веселіше і активніше, – сказала організаторка культурних заходів установи.
І наостанок Сергій Олександрович, що потрібно підопічним окрім комфортних умов для перебування і чи не важко керувати такою установою?
-Я не сприймаю свою роботу як важку. А підопічні потребують простого спілкування та уваги і ми з усіх сил намагаємося їм це дати. Здавалося б такі прості речі, але такі важливі. Раджу всім, приділяти увагу тим, хто цього потребує.