30 квітня у 47 нових об’єднаних громадах відбулися перші вибори депутатів сільських, селищних, міських рад і відповідних сільських, селищних, міських голів. Виконавчий директор Асоціації міст України Олександр Слобожан прокоментував результати виборів та дав оцінку перспективам формування об’єднаних територіальних громад.
- Як проголосували виборці?
Вибори відбулися у 19 областях України. Обрано 47 сільських, селищних, міських голів та понад тисячу депутатів місцевих рад. Після голосування 30 квітня в Україні нараховується 413 об’єднаних громад, у яких уже відбулися перші вибори.
У більшості випадків перемогли ті кандидати, які до цього були сільськими, селищними та міськими головами, брали безпосередню участь в об’єднанні громад. Виборці надали перевагу людям, які добре знайомі з ситуацією в ОТГ, бачать перспективи розвитку громад та власним прикладом демонструють активну громадську позицію.
- Держава підтримує об’єднані громади на першому, початковому етапі. Чи достатня ця підтримка?
Створення ОТГ – запорука спроможності громад України. На сьогоднішній день законодавчо визначені декілька шляхів підтримки об’єднаних територіальних громад. Першим – відповідно до статті 10 Закону України «Про добровільне об’єднання територіальних громад» визначено напрямки методичної, організаційної та фінансової підтримки ОТГ. Громади, які об’єднуються, отримують ресурси і повноваження такі, як у міст обласного значення. У бюджетах ОТГ залишаються значні фінансові ресурси: починаючи від 60% податків на доходи фізичних осіб, які вони до об’єднання не мали, і закінчуючи так званим місцевим акцизом і зростанням надходжень від плати за землю, оскільки збільшується їх територія.
Наведу такий приклад. Власні доходи місцевих бюджетів 366-ти ОТГ за січень-квітень цього року зросли удвічі та склали 2,6 млрд грн, у тому числі, надходження податку на доходи фізичних осіб склали 1,4 млрд. грн. Враховуючи те, що нові 207 об’єднаних територіальних громад, де перші місцеві вибори були проведені минулого року, тільки у 2017 році отримали 60% надходжень від податку на доходи фізичних осіб до своїх місцевих бюджетів, то їх власні ресурси у порівнянні з аналогічним періодом 2016 року зросли втричі та склали 1,3 млрд. грн.
Другий момент – держава надає ОТГ спеціальну інфраструктурну субвенцію. Її обсяг на цей рік становить 1,5 млрд. грн. Розподілом цих коштів займається Міністерство регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ. Обсяг видатків залежить від площі території та чисельності сільського населення. Ця субвенція виділяється вже другий рік, торік вона складала 1 млрд грн. Вона може бути спрямована на закупівлю обладнання: техніки для потреб житлово-комунального господарства, для благоустрою території громади, на оновлення матеріально-технічної бази бюджетних установ, на будівництво, проведення ремонтів та реконструкцію бюджетних установ – дитячих садочків шкіл, на відновлення дорожньо-транспортного господарства – доріг, вулиць тощо. Окрім того, як показує практика, досить часто ці кошти використовуються на ремонти водогонів, оскільки водопостачання та водовідведення – досить серйозна проблема в сільській місцевості.
Ще один напрям державної підтримки – це Державний фонд регіонального розвитку. Кошти можуть бути використані на проекти ОТГ, спрямовані на оновлення інфраструктури, інвестовані в сферу благоустрою, освіту, охорону здоров’я, соціальний захист.
Окрім того, об’єднані громади отримують доступ до субвенції на соціально-економічний розвиток окремих територій. Вона теж передбачає заходи як з оновлення інфраструктури, так і фінансування певних проектів соціального характеру.
У той же час, завдяки Урядовим меморандумам з іноземними партнерами діють різноманітні проекти міжнародної технічної допомоги.
Тобто на даний момент фінансова підтримка ОТГ є достатньою. Звісно, є побажання щодо збільшення її обсягів, тому що коштів завжди не буває багато. Зараз за участі Асоціації міст України відпрацьовуються механізм спрощення надання цієї підтримки та розглядається питання збільшення її обсягу. Крім того, стоїть питання щодо визначення стабільних джерел формування субвенцій для ОТГ та на соціально-економічний розвиток окремих територій, Державного фонду регіонального розвитку. Наразі ми відпрацьовуємо механізм забезпечення коштами громад, у разі якщо надходження від спецконфіскату не буде отримано в Держбюджет до серпня цього року.
Найголовніше, що громади отримують фінансові ресурси, які вони до об’єднання не мали. Ці кошти ОТГ можуть використовувати на власні потреби.
- Наскільки оптимальним, на Вашу думку, є нинішній баланс повноважень між державою та органами місцевого самоврядування?
Будуючи діалог із Урядом, ми намагалися запровадити такий баланс повноважень між органами державної влади та органами місцевого самоврядування у Концепції реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади в Україні. Це потребувало внесення змін до Бюджетного Кодексу. У пріоритеті зараз – секторальна децентралізація, наведення ладу в галузях освіти, охорони здоров’я, соціального захисту. Перший етап бюджетної децентралізації ми пройшли. Громади отримали можливості більш повного впливу на місцеве оподаткування та збільшили свої фінансові ресурси.
Однак варто констатувати, що делеговані державою повноваження без фінансового обрахунку соціальних стандартів і нормативів залишаються проблемою. ОТГ в цьому плані все одно в більш вигідному становищі, ніж громади, які не об’єдналися.
- Чим це можна пояснити?
Це пояснюється тим, що ОТГ отримують такі ж самі повноваження, як і міста обласного значення. Якщо раніше за медичною допомогою необхідно було їхати в райцентр або в область, то тепер ОТГ самі можуть створювати свої структурні підрозділи в середині своїх управлінських структур – освіти, охорони здоров’я, соціального захисту. Це наближує надання послуг до громадян. По-друге, в них існує такий допоміжний інструмент, як старости, які на місцях у невеличких населених пунктах є комунікаторами і провідниками тих рішень, що приймаються в центрі громади. І зараз завдяки інформаційним технологіям можна досить оперативно забезпечити реалізацію делегованих повноважень.
Варто при цьому зауважити, що внесено зміни до низки законодавчих актів, які розширюють повноваження ОТГ у сфері архітектурно-будівельного контролю і в сфері надання адміністративних послуг. Це те, що в першу чергу забезпечує потреби громадян.
- Як можна досягти чіткого розмежування повноважень між державою та органами місцевого самоврядування?
Це можливо здійснити лише шляхом внесення змін до Конституції. Якщо буде переформатована система управління, то, звісно, зміниться, і баланс повноважень. При цьому варто врахувати такі складники. По-перше, слід унормувати відносини органів місцевого самоврядування з місцевими органами виконавчої влади. І другий складник – це секторальна децентралізація, взаємини з центральними органами влади, міністерствами в частині делегованих повноважень у галузях освіти, охорони здоров’я, соціального захисту.
- Які проблеми ще слід вирішити для того, щоб пришвидшити процес створення спроможних громад?
На жаль, до цього часу «зависла» проблема, що стосується об’єднання територіальних громад навколо міст обласного значення. Прикро, що була відхилена поправка народних депутатів Миколи Федорука та Любомира Зубача до законопроекту № 4772 щодо автоматичного визнання спроможними територіальних громад міст обласного значення. Це дуже серйозний момент, оскільки врахування такої поправки значно б спростило обʼєднання територіальних громад навколо міст обласного значення. Відповідні законопроекти вже розроблені, і Асоціація міст України сподівається, що найближчим часом вони будуть внесені на розгляд Верховної Ради України. Зараз реалізується механізм приєднання територіальних громад до вже існуючих ОТГ, що сприяє посиленню їх спроможності. Подивимося, як він спрацює.
Звісно, збільшення фінансової підтримки цим громадам має зіграти свою позивну роль у пришвидшенні об’єднання. Але це не основний фактор, який впливає на цей процес. У нас є 37 громад, які об’єдналися в межах різних районів. Питання утворення ОТГ на території суміжних районів та навколо міст обласного значення, через яке ЦВК заблоковала перші вибори у цих ОТГ, наразі врегульовано нормами Закону України № 1923-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо особливостей добровільного об’єднання територіальних громад, розташованих на територіях суміжних районів». Якщо ЦВК буде виконувати цей Закон, це значно пришвидшить процес об’єднання громад.
У принципі, вже необхідно говорити про закінчення процедури добровільного об’єднання громад і перехід до прогнозованого об’єднання за тими показниками, які пропонує Уряд через відповідні перспективні плани розвитку територій. Це один із серйозних викликів, які на сьогодні стоять перед державної владою. Однак це питання політичне.
Одним із інструментів, які дозволять пришвидшити процес об’єднання громад, до того, як ми внесемо зміни до Конституції та перейдемо від етапу добровільності до певного адміністративного об’єднання, – це є наділення цих ОТГ повноваженнями щодо розпорядженнями землями за межами населених пунктів. Відповідний законопроект Асоціація міст України вже підготувала. Він актуальний виключно для об’єднаних територіальних громад. У Верховній Раді зареєстровані ще декілька комплексних законопроектів, розроблених Асоціацією міст України, які спрямовані на розширення повноважень у сфері земельних відносин для всіх органів місцевого самоврядування. Але якщо «точково» зосередитися на ОТГ, це буде поштовхом для об’єднання інших громад.
Якщо підбити підсумки, то можна виділити декілька складників стимулювання процесу формування ОТГ. Перше – це все-таки проведення виборів у громадах, які об’єдналися в межах різних районів. Друге – визнання автоматично спроможними громад, які об’єдналися навколо міст обласного значення. Третє – розширення повноважень ОТГ у сфері управління земельним ресурсами за межами населених пунктів. Четвертий складник – збільшення фінансової підтримки на розвиток інфраструктури ОТГ.
Вирішення цих чотирьох проблем дозволить нам до кінця року отримати близько 600 об’єднаних територіальних громад.