28 лютого Олександр Домбровський, в.о. Голови Комітету з питань ПЕК, ядерної політики та ядерної безпеки, на щорічній конференції Інституту Адама Сміта – “Український енергетичний форум”- виступив із презентацією на тему «Енергетичні реформи України: погляд з парламенту». Парламентарій окреслив своє бачення процесу реформ у сфері енергетики та його законодавчого забезпечення.
Реформування ринку природного газу, ринку електричної енергії, енергетичного регулятора, підвищення енергоефективності, розвиток відновлювальної енергетики, – такі ключові законотворчі завдання щодо енергетичної сфери стояли перед нашим Комітетом ще в 2014 році. Ці питання і нині залишаються актуальними, – сказав Олександр Домбровський. – З нинішнім рівнем енергоємності економіки неможливо бути конкурентними ні на зовнішніх ринках, ні всередині країни. Власне, говорячи про результати роботи Верховної Ради щодо цих питань, необхідно враховувати, що робота над розв’язанням названих проблем триває всього два роки з усіх 25 років незалежності України.
В.о. Голови Комітету також розповів, які необхідні закони для реформування енергетичної галузі вже ухвалено Верховною Радою, та про ті, робота над якими – на стадії завершення:
Нині ухвалено три ключові та дуже непрості законопроекти, яких Україна чекала дуже довго:
- Закон України «Про ринок природного газу», що вступив в дію з 01.10.15 та відповідає вимогам Третього енергетичного пакету. Його дію позитивно відчули промислові споживачі, але, на жаль, він поки не працює для побутових споживачів, адже залишається відкритим питання запровадження конкуренції у сегменті постачання природного газу домогосподарствам.
- Закон України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг». Зараз перед нами стоїть питання формування Конкурсної комісії з добору кандидатів на посади членів Національної комісії та Проведення ротації членів НКРЕКП.
- Проект Закону «Про ринок електричної енергії України» (№4493) Його було ухвалено Верховною Радою у першому читанні. Робоча група, фактично, завершує роботу з його підготовки до розгляду на засіданні Комітету до другого читання, і на мою думку, в кінці березня його можна буде вносити до парламенту для голосування в другому читанні. Це одна з найскладніших реформ, із тих, які потрібно провести в Україні, адже вона означає переформатування в технічному плані всієї енергетичної інфраструктури в країні.
Верховною Радою також було ухвалено внесення змін до Закону України "Про ринок природного газу" (щодо страхового запасу природного газу). Залишається відкритим питання відокремлення діяльності із транспортування природного газу – так званий “анбандлінг” Нафтогазу. Робоча група на чолі з віце-прем'єр-міністром України Володимиром Кістіоном уже працює над ним, і, хоча й складно, але просувається вперед. Потрібне також ухвалення змін до законодавства, які встановлять платне користування ГРМ, що належать державі та державним компаніям –
Проект Закону про внесення змін до деяких законів України (щодо забезпечення використання газорозподільних систем) (№ 5558). Окрім перерахованого, нам потрібно вирішити питання монетизації пільг, субсидій та інших питань, які пов’язані з економією енергетичних ресурсів.
Чинний уряд (і попередній – також) багато уваги приділяє питанням, пов’язаним із інституційною підтримкою проектів програм енергоефективності. Так, у 2015 році було затверджено Національний план дій з енергоефективності на період до 2020 року. Були ухвалені Закони України 327-VIII та 328-VIII щодо запровадження нових інвестиційних можливостей, гарантування прав та законних інтересів суб'єктів підприємницької діяльності для проведення масштабної енергомодернізації (Закони по ЕСКО).
Тепер маємо ухвалити Закон про комерційний облік комунальних послуг (№4901), проект Закону «Про енергетичну ефективність будівель» (№4941-д), проект Закону України «Про Фонд енергоефективності» (№5598). Без змін в законодавстві в житлово-комунальному господарстві говорити про швидке впровадження енергоефективності дуже складно. Тому були прийняті в першому читанні Закон про комерційний облік комунальних послуг (№4901) та проект Закону про житлово-комунальні послуги (№1581-д). Сьогодні у парламенті відпрацьовується проект Закону про внесення змін до Закону України "Про запровадження нових інвестиційних можливостей, гарантування прав та законних інтересів суб'єктів підприємницької діяльності для проведення масштабної енергомодернізації" (щодо механізму закупівлі енергосервісу)(№4549).
Особливу увагу Олександр Домбровський приділив перспективам розвитку відновлювальної енергетики:
У 2014 році було затверджено Національний план дій з відновлюваної енергетики на період до 2020 року, де в кінцевому споживанні частка відновлюваної енергетики має становити 11%. Для того, щоб виконати цей план, потрібно ввести в експлуатацію понад 5 гВт нових генеруючих потужностей, тобто, щоб втілити Паризьку угоду в реальне життя, нам потрібні інвестиції – близько 16 млрд доларів.
У 2015 році було ухвалено ще один важливий документ – Закон про внесення змін до деяких законів України щодо конкурентних умов виробництва електроенергії з альтернативних джерел енергії.
Надзвичайно важливою та вкрай необхідною народний депутат вважає роботу по боротьбі з корупцією у видобувній галузі:
2015 року Верховною Радою України був прийнятий Закон про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення прозорості видобувних галузей в Україні, опубліковано два Звіти Ініціативи прозорості видобувних галузей України. Україна є одним із лідерів у світі по розкриттю цієї інформації. На жаль, декілька днів тому, у Верховній Раді не вистачило одного голосу для того, щоб було ухвалено у першому читанні проект Закону про розкриття інформації у видобувних галузях(№4840). Але в цьому напрямі робота буде обов’язково продовжена.
Олександр Домбровський назвав низку актуальних питань стосовно роботи видобувної галузі України, зокрема, про необхідність розв’язання проблеми податкового боргу ПАТ «Укрнафта», що сприятиме нарощенню видобутку.
Парламентарій також акцентував на трьох принципових позиціях щодо нарощування власного видобутку природного газу:
– Першим, але дуже важливим та очікуваним кроком має стати ухвалення законопроекту про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення деяких аспектів нафтогазової галузі (№3096), адже цей закон має скоротити низку бюрократичних процедур, які дублюються та прискорити отримання земельних ділянок для здійснення видобутку нафти і газу з 20 до 3 місяців.
– Зменшення податкового навантаження визначено в якості першочергових кроків в урядовій концепції розвитку газовидобувної галузі до 2020 року, а саме прийняття законопроекту про внесення змін до Податкового кодексу України з метою впровадження стимулюючої ставки рентної плати за користування надрами для видобування природного газу з нових свердловин (№5459), який підтримав Уряд.
– З 1 квітня 2017 року НКРЕКП введе для газовидобувних компаній новий платіж за вхідну потужність у ГТС у розмірі $12.47 за тис. м3. Газодобувачі до цього не сплачували цей тариф на відміну від імпортерів газу. Тому впровадження такої плати невідмінно скоротить інвестиційні програми видобувних компаній. Фактично, це стане ще однією рентою (цього разу, транспортною) для інвесторів у вітчизняний газовидобуток. Для газовидобувної галузі України тариф коштуватиме $249 млн на рік, які дорівнюють вартості буріння 38 нових газових свердловин (за підсумками 2016 року, усього було пробурено 98 свердловин) або половиною усіх інвестицій у нафтогазову галузь.
Олександр Домбровський підкреслив, що Комітет з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки не є політичним органом у Верховній Раді:
– Це Комітет, в якому нам вдається сконцентрувати професійний підхід всіх політичних груп, фракцій та народних депутатів. Ми зберігаємо високий рівень співпраці з Кабінетом Міністрів України, з Міністерством енергетики та вугільної промисловості, з громадськістю та з експертами, за що висловлюю щиру подяку.
Довідка. У конференції Інституту Адама Сміта – “Український енергетичний форум” взяли участь віце-прем'єр-міністр України Володимир Кістіон, Міністр енергетики та вугільної промисловості України Ігор Насалик, Міністр екології та природних ресурсів України Остап Семерак, народні депутати, Голова секретаріату Енергетичного Співтовариства Янез Копач, представники державних організацій, енергетичних підприємств, донорських організацій – ЄБРР, Єврокомісії, експерти та науковці.
