Всі троє дітей двічі медаліста Олімпіади в Барселоні Павла Хникіна займаються плаванням і продовжують спортивну переможну естафету своїх батьків.
Прізвище легендарного вінницького плавця, двічі срібного медаліста Олімпіади, чемпіона та рекордсмена Павла Хникіна – знову на золотих сходинках європейських п’єдисталів! Адже троє дітей спортивної пари Хникіних пішли в басейн “по доріжках” тата Павла і мами Світлани. І на останньому турнірі в побратимському Кельце 17-річний Олексій Хникін здобув чотири золотих медалі: на дистанціях 50 та 100 метрів «кролем» та на тих же дистанціях «батерфляєм»!
– До Польщі на клубний турнір їздила команда вінницького Палацу дітей та юнацтва. На змаганнях виступали всі наші діти… А ми із дружиною поїхали підтримати своїх, – розповів найуспішніший плавець Вінниці, представник НОК у Вінницькій області Павло Хникін. – Можна сказати, що я “працюю” тренером із плавання для 3-х Хникіних на батьківських засадах. Лізі 8 років, Віті — 15 і Олексію 17. Якщо чесно, то ця трійка – справа мого життя, моє продовження у спорті, за яке я не отримую зарплати… А маю справжню татусеву насолоду! У кожного із них є свій тренер, а ми з дружиною поїхали підтримати дітей на цих змаганнях. Цей Міжнародний турнір у Польщі став своєрідною підготовкою для синів перед квітневим чемпіонатом України.
– Ви задоволені результатом?
– Так, золотих медалей у нашій сімейній колекції додалось… Діти покращили свої особисті результати, а головне — знову відчули смак перемоги та “великої води”. Бо на сьогодні із спортивними басейнами у Вінниці справи не дуже… Але саме я привів дітей у басейн і підтримую кожні їхні змагання, виїзд на черговий старт чи турнір. Спершу вони не сприймали мене як тренера, людну яку треба слухатись… Тому на початку із ними займався мій тренер Анатолій Анатолійович Корчинський. Але нині йому 87 років і він за віком відійшов від активного спорту.
– Із дружиною ви познайомились в басейні?
– Так, Світлана майстер спорту із плавання, багаторазова чемпіонка і в нас дуже спортивна багатодітна сім’я — тато, мама і три я!
– Які плани у 3-х Хникіних на цей рік?
– Старший Олексій вже майстер спорту має відбиратись на юнацький Чемпіонат Європи саме через перемогу в національних змагання. І тому наполегливо до них готується… Молодші діти Віктор і Ліза тягнуться за ним і також мріють про перші місця на п’єдисталі.
– А в легендарного олімпійця Паші Хникіна є час на басейн?
– Дуже мало… Хіба що, коли є вільна доріжка під час занять дітей. Бо робота у обласному відділенні НОК займає багато часу… Адже кожному нашому олімпійцю та кандидату в збірну треба допомогти із залом, стипендією, зі всіма дрібницями та питаннями…
Звісно, я мрію про перемоги кожного спортсмена із Вінниці та області. А ще про спортивні здобутки своїх дітей, що пішли в басейн за здоров‘ям та високими результатами.
– Ті 2 твої срібні медалі на Олімпіаді в Барселоні були сенсацією? Як хлопець із “маленької” Вінниці в радянські часи зміг піднятись на такий рівень?
– Це було дуже важко… Бо був Союз, зовсім інше ставлення до спортсмена із якоїсь там Вінниці, а не Москви чи Києва…. Мене у збірній навіть називали “Принц Вінніціанський”, бо своїми перемогами і результатами я здивував всіх! Фактично до цих медалей ми з тренерами йшли на одних інстинктах і відчуттях. Бо часто доводилось самотужки робити вибір і як показав час — я тренувався і рухався в правильному напрямку. Звісно, якби були сучасні відеоповтори, аналіз помилок, вчасні підказки, то можна було б “золото” брати. Вже коли після Олімпіади я побачив запис свого плавання, то сам побачив “запах ходу”… Але нічого вже не повернеш!
– В Росію тебе намагались переманити? Адже ти народився у Свердловську?
– Так, після Олімпіади-92 кожного року були пропозиції переїхати до Москви. Скажу відверто, обіцяли в рази покращити мій матеріальний стан та тренувальну базу… Так, я народився в Росії та у паспорті за національністю я писався як “росіянин”… Але з 2-х років живу у Вінниці та ментально я був та є українцем! І жодного разу не жалкував, що відмовився переїхати до Росії… Мій дім, родина і доля — тут!
– За преміальні від олімпійського срібла купив собі квартиру чи авто?
– На ті часи мені виплатили близько 5 тисяч доларів і за ці гроші у Вінниці не можна було купити, навіть, 1-кімнатну квартиру! Тому після цього успіху в Барселоні я ще кілька років 3 чи 4 жив де вийде… І лише за сприяння тодішнього шефа олімпійців Вінниччини Федора Новіка я отримав від мера Дворкіса квартиру як спортивна слава міста.
Нині весь свій час я присвячую молодим спортсменам і, звісно, своїй родині… Адже одразу 5 плавців із однієї сім’ї — це для нашої Вінниці, думаю, рекорд!
Довідка. Павло Вікторович Хникін ( народився 5 квітня 1969 року) – радянський, український плавець, дворазовий призер Олімпійських ігор в Барселоні, майстер спорту СРСР міжнародного класу, Заслужений майстер спорту України.
Павло Хникін народився в Свердловську. Спортивна кар'єра почалася в Вінниці. Пізніше жив у Криму.
На Олімпіаді 1992 завоював дві срібні нагороди в естафеті: комплексної і фристайл. В індивідуальному заліку був 4-м на 100-метрівці батерфляєм.
На Олімпіаді 1996 року в складі збірної України був 9-м в змішаній естафеті. В особистому заліку був 17-м на 50 м вільним стилем, 6-м – на 100-метрівці вільним стилем і 8-м на 100-метрівці батерфляєм.
На Олімпіаді 2000 року в складі збірної України був лише 12-м в естафеті 4 × 100 м вільним стилем, а в індивідуальному заліку був 27-м на 100-метрівці вільним стилем.
У 2004 році на Олімпіаді українці в естафеті 4 × 100 м вільним стилем були 10-ми. На інших дистанціях Павло не виступав.
У 1991 році в складі радянської четвірки став чемпіоном Європи в естафеті 4х100 вільним стилем. Пізніше в складі збірної України двічі завойовував бронзу чемпіонату Європи.
На чемпіонатах світу завоював срібло і дві бронзи.
Дворазовий чемпіон Європи, двічі завойовував – срібло, один раз – бронзу чемпіонату Європи.
Кращі результати:
50 м вільним стилем – 22.78 (1994)
100 м вільним стилем – 49.65 (1996)
50 м батерфляєм – 24.45 (2000
100 м батерфляєм – 53.25 (1996)
Головні перемоги:
Олімпійські ігри
срібло — Барселона, 1992,
естафета 4 × 100 м в / с
срібло — Барселона, 1992
комбінована естафета 4 × 100 м
Чемпіонати Європи
золото -Афіни1991
естафета 4 × 100 м в / с
бронза Афіни 1993
естафета 4 × 100 м в / с
бронза Гельсінкі 2000
комб. естафета 4 × 100 м
Універсіада — бронза,Буффало, 1993, 100 м в/с
Роман Ковальський, 33 канал