Цього року у Вінниці має з’явитися простір, який сприятиме активному діалогу громадських організацій між собою та владою, а також має створити умови для розвитку громадянського суспільства міста. Подібні центри є досить поширеними у європейських країнах, але у Вінниці вперше в Україні такий заклад буде створено спільно владою і громадою. Яким бути вінницькому Центру підтримки інституцій громадянського суспільства (NGO-HUB), мають вирішити самі громадські організації, які увійшли до Робочої групи з розробки Концепції цього центру під час Міського форуму «Точки взаємодії» 17 грудня 2016 року. Протягом січня відбулась низка робочих засідань, на яких громадськість спільно з представниками влади та «Інститутом розвитку міст» визначили функціональне призначення цього простору та обговорили можливу модель адміністрування та управління майбутнім Центром.
У Вінниці торік розпочались ремонтно-реставраційні роботи першого поверху комунальної будівлі по вулиці Пушкіна, 11 під Центр підтримки інституцій громадянського суспільства. Вже до кінця січня дизайнери мають запропонувати ескізний варіант внутрішнього оформлення приміщення Центру площею понад 200 кв. метрів. А тим часом, протягом січня та лютого, будуть тривати регулярні робочі наради у складі представників влади, громадських організацій та «Інституту розвитку міст» для вирішення організаційних питань щодо створення та подальшого розвитку NGO-HUB. Підсумковим результатом цих зустрічей стане розробка документу під назвою Концепція Центру підтримки інституцій громадянського суспільства Вінниці.
12 січня відбулася перша робоча зустріч. Її темою стало «Функціональне призначення та використання майбутнього Центру». Учасники зійшлися на наступному переліку функціоналу – HUB має стати місцем для проведення подій громадськими організаціями; майданчиком для діалогу влади і громади; коворкінгом (робочим простором) для активних вінничан; місцем для генерування ідей та проектів і простором для підтримки інституцій громадянського суспільства й ініціатив мешканців міста. «Та найголовніше – щоб це місце стало простором для розвитку міста та створення нових змістів і цінностей», – зійшлись у підсумку учасники засідання.
Наступною темою для обговорення стала майбутня модель управління і адміністрування NGO-HUB. Спершу мова зайшла про юридичну форму функціонування простору. Було перелічено кілька варіантів можливого вирішення цього питання – створення нової громадської організації, яка б усім управляла; надати діючій ГО можливість управляти HUB; створити нове комунальне підприємство; комунальну установу (на кшталт бібліотеки); громадське об’єднання; громадську раду; комерційне підприємство або поєднати кілька варіантів. Учасники зійшлися на думці, що при наданні повноважень одній з ГО, виникне конфлікт інтересів, тому цей варіант виключили. Також відкинули варіант створення комерційного закладу, націленого на отримання прибутку.
Ще одним питання, яке викликало жваве обговорення серед ГО, за які кошти утримуватиметься HUB: міського бюджету чи за рахунок самоокупності. Частина громадських організацій схилялася до того, щоб Центр був повністю безкоштовним та фінансувався містом за рахунок бюджету. Однак більшість учасників засідання з цим не погодились.
Ми тоді взагалі відходимо від ідеї – розвиток громадського суспільства. Центр має бути живим організмом. Ми боїмося слів комерційний заклад, однак він має бути таким, але в хорошому розумінні цього слова. Центр має бути самоокупним. Це не має бути комерційним закладом, направленим на заробляння коштів для інших проектів. Необхідно продумати модель – не так дорого, оплати своїм часом, талантами, ресурсами. Але Центр я не бачу, як комунальний, повністю дотаційний заклад однозначно, – зазначила голова ГО «Гармонія» Раїса Панасюк.
Моя думка – потрібно створювати заклад, де комерційна вигода не буде основною метою, але він має бути самоокупним, або «відбивати» частину своїх витрат. Бо навіть донори, які дають гранти, зазначають, що має бути власний внесок, щоб не породжувати паразитування – немає власного почуття відповідальності, і розвивається будь-який об’єкт, суб’єкт чи організація тільки тоді, коли докладаються зусилля. Якщо ми говоримо про розвиток громадянського суспільства, то в тому числі, необхідно створювати такі умови користування закладом, які вимагають зусиль і надзусиль. Тільки тоді ми створюватимемо умови для розвитку, – переконана керівник КП «Інститут розвиток міст» Аліна Дяченко.
Олег Крупський, представник ГО «Вінниця мобільна» запропонував зробити своєрідну тарифну сітку: до прикладу, громадські організації Вінниці можуть не сплачувати за користування приміщеннями HUB, ГО Вінницької області сплачувати символічну суму, а комерційні структури – платити повну вартість.
Можна, звичайно, щоб місто оплачувало все, і ремонт, і комунальні послуги, і зарплату адміністраторів, і технічне наповнення, і обслуговування, але чим тоді Центр буде відрізнятися від будь-якого іншого комунального закладу міста. Тут має бути створене щось нове, з доданою вартістю. Цінність в тому, що ти вкладаєш якийсь ресурс, і лише після цього береш. І це не обов’язково гроші. Місто бере на себе ремонт приміщення, чого ми не можемо потягнути, а нашим, з боку громади, може бути наповнення. Це новий суспільний договір між громадськими організаціями. Ми маємо домовитися між собою, знайти баланс того, що ми можемо і що ми хочемо, – заявив директор Центру підтримки місцевого самоврядування Олег Левченко.
Після цього прозвучала ідея розробити такий алгоритм, який дозволить конвертувати внесок кожного користувача HUB в розвиток міста через «банк часу», або «банк добрих справ». Над цим учасники засідання домовились попрацювати під час наступної зустрічі.
За інформацією: Департамент у справах ЗМІ та зв’язків з громадськістю Вінницької міської ради