Сьогодні, 9 листопада, у Вінниці стартувала перша Всеукраїнська науково-практична конференція для керівників малих міст «Місто як діалог. Чотирьохмірне моделювання розвитку: суспільство, свідомість, самореалізація, субсидіарність». Ініціатором заходу виступило Міністерство культури України спільно із Інститутом культурної політики міста Вінниці. Підтримали конференцію також обласна та міська влада.
На успішних прикладах соціально-культурної трансформації у містах, де впроваджується українсько-німецький проект «План Z», організатори конференції хочуть продемонструвати керівникам невеликих міст України можливості якісно нових підходів до розвитку територій.
Йдеться, зокрема, про досвід Жмеринки, де зусиллями громади, а також «агентів культурних змін» проекту «План Z», вдалося влаштувати кілька фестивалів, що мають можливість стати традиційними, відкрити альтернативний центр молодіжної творчості «АРТ-ДЕПО» та втілити низку інших ініціатив. І все це – за мінімальні ресурси. Використовували, переважно, наявні майданчики та можливості.
За час реалізації проекту залучені до нього громади навчились діяти самостійно, переламали в собі так званий «пасивний активізм», коли всі мають багато ідей, але мало видно дій, – говорить радник міністра культури України, голова Інституту культурної політики Вінниці Ірина Френкель.
Культура – це спосіб мислення, це – діалог, це – поведінка, це – відношення до міста. Ми повинні навчитись розуміти один одного, шукати ту ідею, яка допоможе малому місту вийти з депресивного стану, – каже Ірина Френкель.
Козятин – також у переліку міст, що беруть участь в проекті «План Z». Там також шукають нові ідеї для розвитку міста через культуру, розробляють креативні рішення та готові віддати стару котельню під арт-об’єкт, як у Жмеринці, але черг охочих дати нове, цікавіше життя промисловій споруді, поки що, немає, – каже міський голова Олександр Пузир.
Ми також маємо таке приміщення котельні, зараз шукаємо інвесторів, громадські організації, які готові об’єднатися і зробити такий альтернативний арт-проект. У нас місто залізничників і з цим пов’язані всі асоціації з нашим містом. Так само, як у Жмеринці, у нас теж впроваджують План Z. Думаю, за підтримки експертів, спеціалістів, навіть з інших країн, в тому числі тих, хто працював над розвитком культурного простору Вінниці, – зауважує Олександр Пузир.
Схожі процеси переосмислення розвитку територій відбувалися в Німеччині після об’єднання західної і східної частин країни, – розповідає директор Гете Інституту в Україні Беата Кьолер.
Коли велика індустрія пішла зі Східної Німеччини, ми теж переосмислювали свою політику і розвивали ці території. Ми зробили висновки, що коли лише підтримувати інфраструктуру і будувати дороги, це не додасть нового іміджу місту. Новий імідж можуть зробити лише молоді та активні люди, які займаються чимось креативним і культурним, – говорить Беата Кьолер.
Конкретні приклади трансформації малих німецьких міст навів у своїй презентації експерт з питань культурної політики, директор Інституту культурного менеджменту з Німеччини Патрік Фьоль.
Так, одне з містечок поблизу німецької столиці стало відомим завдяки «Опері в свинарнику» – тепер чимало гостей з Берліна на вихідні не проти послухати оперних виконавців у креативно обладнаному приміщенні занедбаного колись свинарника.
Людям від культури не потрібно просити грошей, їм треба щось запропонувати таке, що було б цікавим для іноземних та внутрішніх туристів, трансформувати те, що вже існує, не будуючи нічого нового і дорогого. Але думати слід не тільки про культурний туризм, а й про культурну освіту. Малі міста легше змінювати – там простіше підійти до мера, ніж у великих мегаполісах, – каже Патрік Фьоль.
Від імені влади гостей конференції привітали заступник міністра культури України Тамара Мазур та заступник Вінницького міського голови Галина Якубович. Розрахована конференція на два дні. Її учасники також ознайомляться з досвідом культурних трансформацій у малих містах Польщі, Грузії, Литви та Болгарії.