Він – 72-річний полковник. Свого часу підкорював небесні простори: має 80 годин нальоту і 9 медалей за бездоганну службу. За це і не тільки чоловіка поважають усі, крім власних дітей та колишньої дружини. Найрідніші люди поставили йому клеймо душевнохворого і незаконно намагалися відправити бідолаху на судово-психіатричну експертизу. Усі крапки над «і» розставив апеляційний суд Вінницької області.
Судову тяганину більше року тому затіяла колишня дружина та діти полковника. У заяві просили визнати чоловіка обмежено дієздатним та призначити йому опікуна. Мовляв, він бродяжить, зловживає спиртним і неправильно сприймає дійсність. У судовому засіданні заявники говорили й про те, що батько розлучився з мамою під тиском чужих людей. А в парі ж звікували 46 років! Діти також переконували суддів, що батько буде проживати під одним дахом з їхньою матір’ю, а вони з нього очей не спускатимуть. Та їхні слова вже зараз розходяться із ділом. Як повідав один зі свідків, син якось побив бідолаху, вимагав гроші, а колишня дружина поміняла у квартирі дверні замки та не впускає чоловіка і на поріг, хоча чверть житла – його власність.
На думку зневаженого полковника, діти принижують його заради матеріальної вигоди: житла і пенсії. У суді він довів, що не безхатько, бо мешкає з новою дружиною; дбає про здоров’я, спиртним не зловживає: нещодавно переніс інфаркт. Розповів ще, як 5 років тому його перестріла знайома й обманом завезла до наркодиспансеру, звідки він пішов, як тільки довідався, що лікування – справа добровільна. Насправді ж ніяких психічних розладів, каже чоловік, у нього немає. Про це свідчить і відповідна лікарська довідка. Не засумнівалися в цьому і судді.
«На судові засідання Г. з’являвся вчасно, був охайним, відповідав адекватно, відповідно до свого віку та перенесених захворювань… Суд двічі відхиляв клопотання про призначення експертизи, в тому числі стаціонарної, оскільки заявники та їх представник не довели перед судом відповідно до ст.239 ЦПК України наявності даних про психічні розлади фізичної особи», – йдеться в ухвалі.
Тож суд першої інстанції відхилив клопотання заявників про визнання Г. обмежено дієздатним та призначення опікуна. Родина не погодилася з рішенням й оскаржувала його в Апеляційному суді Вінницької області, але і звідти пішла ні з чим: колегія суддів під головуванням Марини Якименко ухвалу залишила в силі.
Надія Чорна, прес-служба Апеляційного суду Вінницької області