14-15 серпня у Вінниці побували учасники унікального в Україні Всеукраїнського благодійного велопробігу за участю людей, що мають проблеми зору «Бачу! Можу! Допоможу!». Юнаки та дівчата з різних куточків України вже проїхали більше 600 кілометрів. У Вінниці вони проїхалися у екскурсійному трамвайчику, побували на фонтані, прогулялись містом.
В Україні вже вдруге відбувається Всеукраїнський благодійний велопробіг «Бачу! Можу! Допоможу!». Його учасники планують побувати у 49 містах, містечках та селищах. Вчора вони приїхали до Вінниці.
«Цього року велопробіг стартував зі Львова 6 серпня. Загалом ми плануємо подолати більше тисячі кілометрів. Нашою метою є стерти стереотипи, які існують в суспільстві, про те, що люди з інвалідністю, слабозрячі в чомусь обмежені, що вони повинні сидіти вдома і нічого не робити. Немає значення чи людина на інвалідному візку, чи не бачить, чи не чує, перш за все вона – людина. Маршрут ми обираємо таким чином, щоб відвідати цікаві місця, заїжджаємо у монастирі, музеї тощо. У Вінниці проїхалися на екскурсійному трамвайчику і це нам дуже сподобалося. Вчора гуляли Вінницею, побували біля фонтану, біля вежі. Взагалі, Вінниця – дуже гарне місто, тут все доглянуте, видно, що про нього дбають. Їдемо ми на велосипедах-тандемах, коли той, хто їде спереду – керує рулем а хто позаду – лише крутить педалі. Сьогодні ввечері ми плануємо вже бути в Гайсині, потім – в Умані. Наша кінцева точка – Одеса, куди ми плануємо прибути 21 серпня», – каже співорганізатор велопробігу «Бачу, Можу, Допоможу» Вікторія Лучка.
Також Вікторія Лучка розповіла, що за підсумками минулорічного забігу було знято фільм, який презентували в Генеральній Асамблеї ООН восени 2015 року. «В Україні презентації фільму ще не було, вона запланована на осінь цього року. Думаю, що ми з цим фільмом приїдемо й у Вінницю, адже там є багато моментів з вашого міста. Він має озвучений тифлокоментарем, коли між діалогами є голос за кадрами, який розповідає про те, що відбувається на екрані», – зазначила Вікторія Лучка.
Серед учасників велопробігу й молода родина Єднак – Олена та Роман. Олена зазначила, що вона незряча вже 12 років. «Ми з чоловіком мріяли мати свій велотандем, а у цьому році дізналися про можливість взяти участь у такому велопробігу. «Така подорож дозволяє незрячим людям не лише побувати у різних куточках України, а й поспілкуватися з такими самими як ми самі. А також – довести, що ми можемо подорожувати на велосипедах. Попереду у нашому тандемі їде мій чоловік, я йому повністю довіряю. А від поїздки отримую величезне задоволення», – каже Олена Єднак.