Оскільки нині українське самоврядування стоїть на порозі реформи децентралізації, яку Польща почала 25 років тому й ефективно впровадила, то саме до польських партнерів за досвідом та порадою поїхали представники сіл Жмеринського району.
Якнайшвидше об’єднуватись, а не розмірковувати над тим, об’єднуватись чи ні; разом розробляти ефективну стратегію об’єднання, використовуючи новації вітчизняного законодавства та можливість залучення додаткових коштів від держави та від фондів ЄС – такі поради дали українцям війт гміни Корицин Мирослав Лех та польські експерти.
Побачити на власні очі в дії польське самоврядування та отримати відповіді на питання, навіщо об’єднувались польські громади, жителі сіл Северинівка, Олександрівка, Носківці та Чернятин змогли завдяки проекту «Український шлях самоврядування», що реалізується Об’єднанням сільських гмін Підляського воєводства Республіки Польща та Громадською організацією «Подільська агенція регіонального розвитку», співфінансується Польсько-канадською програмою розвитку демократії (в рамках програми співпраці МЗС Польщі на підтримку розвитку) та урядом Канади.
Поїздка до Польщі жителів Жмеринського району розпочалася зі знайомства з ґміною Збуйна, яка є невеликою і налічує 4600 мешканців. Як розповів війт ґміни Зенон Бялобжеський, назва Збуйна походить від слова «розбійник». Цікаво, що ґміна належить до найкращих, бо має унікальну природу – 5 природних заповідників. А ще тут досі зберігаються давні традиції – курпівські витинанки.
Жителі Вінниччини побачили, як працює пожежна частина у селі Кузях. Показуючи пожежну машину, Зенон Бялобжеський зауважив, що років 15 тому вони й не мріяли про таку. Сьогодні у ґміні є 4 пожежні частини. Всі пожежники – добровольці, крім механіка, який працює на півставки. Ремонт пожежного пункту і світлиці при частині був зроблений в рамках програми «Лідер».
«У нас був довгий і не завжди лише позитивний шлях самоврядування, і я радий, що ми маємо нагоду передати наш досвід українцям», – зазначив Зенон Бялобжеський.
У ґміні діє 3 початкові школи і гімназія. Дітей на уроки привозить автобус, харчування в школі безкоштовне.
Українці також мали нагоду познайомитися з представниками Локальної групи діяльності. Представники групи розповіли про впровадження проектів. З 2010 року ними було впроваджено 162 проекти у різних сфера діяльності (освіта, культура, спорт).
У Польщі є Рибальські локальні групи, діяльність яких полягає в розвитку риборозведення. Такі групи допомагають підприємствам тримати водойми в належному стані, реалізовувати проекти з покращення територій біля водойм, реконструювати відпочинкову зону, покращувати вартість продукту риболовлі та розвивати туризм. З діяльністю однієї з таких груп познайомилися представники Жмеринського району в рамках проекту «Український шлях самоврядування».
Крім розвитку рибальства та туризму, Рибацька локальна група «Zalew Zegrzyński» займається підтримкою риболовів. Так, зокрема, якщо нема достатньо риби і заробітку, то риболовам виплачують певні кошти. За словами представників групи, це досить дискусійне питання, оскільки фактично йдуть виплати «ні за що». Але, з іншого боку, це люди, які з діда-прадіда займаються рибальством і їм дуже важко перекваліфікуватися та знайти роботу, тому важливо їх підтримувати.
Також в місті Легіоново українцям розповіли про створення та діяльність Операційної програми «Риби».
Жителі Жмеринщини познайомилися з Барбарою Полак. Жінка займається агро-екотуристичним господарством (на кшталт зеленого туризму). В рамках проекту Рибальської локальної групи пані Барбара побудувала садибу «Будинок над вербами». Тепер туди приїздять відпочивальники. Цікаво також, що недалеко від садиби є ліс, який місцеві мешканці називають джунглями, тому для туристів це особлива атракція. А ще українці мали нагоду покататися на так званих водних трамваях.
Наступним місцем, де побувала українська делегація, був Центр професійно-технічної освіти, розташований в місті Високе Мазовецьке. Директор Центру Юзеф Соколюк розповів, що учні в закладі здобувають професії техніка, механіка, техноінформатика та інші. Тут вони проходять практику та отримують водійські права. Також в Центрі є безкоштовні курси для дорослих.
Українці побачили, як відбувається діагностика автомобілів, яку, практикуючись, учні роблять разом з викладачем-спеціалістом.
Делегація з Вінниччини відвідала найбільше виробництво молочної продукції в Центрально-східній Європі – корпорацію «Mlekovita». Вона має 1500 постачальників та щоденно переробляє 6 млн. літрів молока. Голова корпорації Даріуш Сапінський розповів про плани і перспективи співпраці з Україною.
«Переконаний, що незабаром не буде кордону між Польщею і Україною, бо Україна стане наступною державою, яку прийме Європейський Союз» – зазначив пан Даріуш.
Жителі Жмеринщини в Польщі дізналися, як і що потрібно робити, аби вдало реалізовувати проекти. Катажина Лотовська, яка має 25 років досвіду роботи в громадських організаціях, розповіла про корисні ідеї, також про проблеми, з якими можна зіткнутися під час реалізації проектів.
Побували наші земляки і на комунальному підприємстві, яке займається теплоенергетикою, добуванням води, каналізаційними системами та озелененням міста. Директор комунального підприємства Анджей Михальський розповів про сучасні технології, які використовуються на підприємстві для переробки каналізаційних відходів на добрива.
Переймали досвід жителі Жмеринського району також на двох родинних фірмах. Одна з них, «Euromilk», займається виготовленням сільськогосподарської техніки. Інша, «Michał», виготовляє кормові силоси та зерносуміші. Обидві фірми мають визнання не лише на території Польщі, а й за кордоном.
Цікаво для членів делегації було побачити і фермерське господарство на 100 корів. Господар розповів про те, як починав свою справу, як взяв кредит та наскільки вигідно тримати таке господарство. Українці побачили сучасні системи роздачі корму для тварин.
Також у рамках візиту учасники делегації разом із польськими партнерами та експертами обговорили стратегію співпраці і розвитку Северинівської, Сербинівської, Чернятинської, Олександрівської та Носковецької громад Жмеринського району.
Галина Сегеда