Маєток родини Бжозовських на Крижопільщині, в якому з 1962 по 2015 рік працювала розташовувалася Соколівська спеціальна загальноосвітня школа-інтернат, буде перетворено на культурний центр. Сьогодні, 13 травня, про це попередньо домовилися у Вінниці представники Сьвєнтокшиського воєводства Республіки Польща та заступник голови – директор департаменту освіти і науки обласної державної адміністрації Ігор Івасюк.
Нагадаємо, торік сесія Вінницької облради ухвалила рішення про ліквідацію Соколівської школи-інтернату через відсутність достатньої кількості учнів.
Ми відкриті до різних проектів щодо майбутнього маєтку, -сказав Ігор Івасюк зарубіжним гостиям. – Пріоритетом, звичайно, залишається збереження робочих місць та об’єкта як пам’ятки архітектури. Питання збереження будівлі під час зимового періоду вже вирішене: відповідним наказом ухвалено рішення щодо введення до штату трьох охоронців, комірника та кочегара, і передбачено кошторис на опалення приміщення.
У свою чергу, польські представники висловили велике зацікавлення в збереженні автентичної польської пам’ятки. У підсумку зустрічі основною робочою версією визначили перетворення маєтку в культурний центр, своєрідну рекреаційну зону, яка дозволить проводити конференції, зібрання, а також, враховуючи історичну значущість місцевості, – виставки та екскурсії. Наступним кроком до співпраці є визначення кошторису та обсягу капіталовкладень.
Довідка. Садибу родини Бжозовських було засновано у кін. XVIII – на поч. XIX ст.. Структура садиби і окремі його складові чудово збереглися: найбільш ранній будинок господаря з прибудованими до нього господарськими приміщеннями – кухнею, коморою, льодовнею є рідкісним зразком житлово-господарського будівництва кін. XVIII ст.. Навпроти на поч. XIX ст. було побудовано більший палац, до якого у сер.XIX ст. була здійснена добудова. Після добудови приміщення “старої” частини були призначені для репрезентаційних цілей, оздоблені коштовним паркетом рідкісних порід дерева, а стелі прикрашені розписами або ліпленням. Садиба розташовувалась по обидва боки ставка і ручаю, які були частиною ландшафтного парку. Невеликий парк був розташований переважно на протилежному боці від житлового та господарського секторів садиби: збереглися чудові багатовікові дерева (дуб, липа, модрина тощо), альтанка. Джерело було оформлене диким камінням, залишки цієї композиції спостерігаються донині.