14 квітня 1912 року, рухаючись на максимальній швидкості, "Титанік" наткнувся на айсберг і затонув. Загибель "Титаніка" забрала життя більше півтори тисячі чоловік.
10 квітня 1912 року "Титанік" вийшов з британського порту Саутгемптон, зробив зупинку в Шербурі (Франція) та Квінстауні (Ірландія) і з 2234-ма пасажирами вирушив до Нью-Йорка, куди мав прибути 16 квітня. Всупереч застереженням про небезпеку зіткнення з айсбергами, вдарився об льодяну глибу. Від удару в трюмі корабля утворилась величезна пробоїна довжиною майже 100 метрів, п'ять його відсіків наповнились водою і за півгодини корабель почав тонути.
На "Титаніку" почалась паніка, посилена ще й тим, що для всіх пасажирів не вистачало місця на рятувальних шлюпках. Через майже дві години корабель розламався навпіл і о 2-27 ночі повністю пішов під воду. Це привело до загибелі 1517 чоловік, котрі не змогли залишити корабель або замерзли й потонули у воді; 712 чоловік, яким пощастило, врятував корабель "Карпатія", який прийняв сигнал лиха з потопаючого "Титаніка" і першим прийшов на допомогу.
Загибель "Титаніка" стала найбільшою морською катастрофою свого часу й досі входить до числа найбільших у XX столітті.