6 квітня 1896 року в Афінах почалися Олімпійські ігри.
Перші Олімпійські ігри сучасності за участю спортсменів з 13 країн відкрив грецький король Георгій I у присутності 60 тисяч глядачів.
Олімпійські ігри, про які є задокументована згадка, відбулись в грецькому місті-державі Олімпія у 766 році до н.е. Втім, є свідчення , що на той час вони вже проводились принаймні 500 років. Античні Олімпіади відбувались раз на чотири роки в період релігійного фестивалю на честь Зевса.
Із зростанням могутності Риму значення Олімпійських ігор почало зменшуватись. В 393 році римський імператор-християнин Теодосій I, прагнучи придушити будь-які прояви язичницьких традицій, заборонив проведення Олімпіад.
В епоху Відродження у Європі зріс інтерес до грецької культури, і у 18-19 століттях в ряді країн почали організовуватись національні фольклорні спортивні змагання на зразок давньогрецьких олімпійських ігор. У 1892 році 29-річний француз барон П'єр де Кубертен висунув серйозно обґрунтовано ідею про відродження міжнародних змагань, які мали б проводитись раз у чотири роки.
У I Олімпійських іграх брали участь 280 спортсменів з 13 країн, котрі змагались за першість у 43-х категоріях з таких видів спорту, як легка атлетика, плавання, гімнастика, велосипедні перегони, боротьба, важка атлетика, фехтування, стрільба, теніс і марафонський біг, в якому переміг грек Спиридон Луїс. Жінки в перших Іграх участі не брали.
У 1896 році П'єр де Кубертен став президентом МОК і доклав чимало зусиль для популяризації олімпійського руху. Перші дійсно успішні Олімпійські ігри відбулись в 1924 році в Парижі – в них взяло участь більше 3 тисяч атлетів, включаючи 100 жінок, з 44 країн. Цього ж року відбулись і перші зимові Олімпійські ігри.